Всесвітній День Моря.

В далеких краях я ходила на сповідь до моря,

На заході сонця бродила босоніж пісками.

Ловила моменти блаженства вночі під зірками,

Далеко лишались буденні тривоги суворі.

Балтійське спокійно і тихо шептало: "все добре",

А серце втішалось чарівними хвилі піснями...

В далеких краях я ходила на сповідь до моря,

На заході сонця бродила босоніж пісками.

Думки замовкали, а море манило укотре,

Під сонцем вечірнім цвіло для душі кольорами.

І хвилі відверто стікали моїми ногами.

Єднання з водою, та все забувається горе,

В далеких краях я ходила на сповідь до моря.

22.07.2025 р.

Любов Інішева

Вересневий Мікс Х2.

Цей короткий зміст недоступний. Натисніть тут, щоб переглянути публікацію.

ETHEREAL FIBERS - НЕВИДИМІ ВОЛОКНА. Георгій Сігал(Georgiy Sigal). Світлини Майстра.

 

Ім'я цього українського Майстра Світлин не плутайте з поганим американським актором і, як виявилось, людиною-гівно стівеном сігалом. Це перший сет українця з яким ми знайомимо наших читачів, проте, судячи з того, що ми встигли побачити, далеко не останній!

Krovna представили свою найважчу й найпохмурішу роботу

 

Український метал-гурт Krovna випустив новий сингл і музичний кліп «Berserker» — найважчу, найпохмурішу та найагресивнішу роботу в їхній дискографії на сьогодні. 

Мавка лісова

 

Я лісова! Напевно, Лісова!

Я це завжди у серці знала...

Я, може, Мавкою колись була

І з дерева на дерево літала...

І пісня райдужна літала навкруги,

Все збуджувала, обіймала, обіцяла

Строфою радості чи почуттям палким,

Думки всіх лісу мешканців займала.

SHE'S AN ANGEL - Вона Янгол.

Сподіваюсь, що український Майстер світлин Євген Комар мав на увазі передусім особистісні якості Квіточки Nikki ніж студійний антураж, який мав лише підкреслити очевидне.

Photographer: Eugene Komar @eugene_komar

Model: Nikki @hareniks

Нове бачення культової обрядової пісні «Ізпрежди віка» від Тінь Сонця

 

«Тінь Сонця» представив новий сингл, який є їхнім авторським баченням культової обрядової народної пісні «Ізпрежди віка». Для виконання було обрано версію тексту з родинного архіву заслуженого артиста України Тараса Силенка.