Фільм "Додому" став подією в українському
кінематографі. Стрічка кримськотатарського режисера Нарімана Алієва вже пів
року збирає нагороди на кінофестивалях, номінації престижних кінопремій та
увагу міжнародної преси. В український прокат фільм виходить 7 листопада.
"Додому" - це пронизливе roadmovie, де не стільки
важливе місце призначення, як те, що відбувається з героями в дорозі.
Це перший український фільм про анексію Криму і, хоча, цих
подій у стрічці немає, але вони є важливим фоном і причиною всього, що
відбувається.
Чому варто дивитися фільм "Додому"? Називаємо
кілька причин:
Українці в Каннах
Українські фільми до найпрестижнішого кінофестивалю світу
потрапляють не часто, і Наріман Алієв один з тих небагатьох, кому це вдалося.
"Додому" відібрали до "Особливого погляду", другої за
значущістю з конкурсних програм Канн.
Фільм не отримав нагороду у Каннах, але у палаці фестивалів
гучними оплесками зустрічали кіноісторію про кримськотатарську родину, про
повернення додому, про те, як тяжкі часи об'єднують.
"Додому" - це мій особистий тихий маніфест проти
того, що відбувається у цей важкий час із моїм народом", - говорить про
свій фільм Наріман Алієв.
У центрі сюжету "Додому" - історія кримського
татарина Мустафи, у якого помирає старший син. Батько приїжджає до Києва, куди
його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина додому,
а старшого поховати на півострові згідно з мусульманськими традиціями.
За словами режисера, у стрічці він через історію однієї родини
намагався показати всю трагедію кримськотатарського народу та розказати про
реалії сьогодення, у яких всі опинилися.
Зрілий не по роках і вдумливий режисер, говорять про
Нарімана кінокритики. "Це дуже гарний фільм. Він розповідає важливу
історію у дуже красивій кінематографічній формі. Я думаю, що з таким дебютом
він ще не раз повернеться до Канн", - ділився враженнями про Нарімана
Алієва директор Каннського фестивалю Тьєррі Фремо, зазначаючи, що за такими
молодими режисерами майбутнє світу кіно.
Гра акторів
Головні ролі у стрічці виконали вже досвідчений актор Ахтем
Сеітаблаєв та непрофесійний актор і двоюрідний брат режисера Ремзі Білялов.
Саме їхній дует у фільмі називають вдалим.
"Ахтему Сейтаблаєву вдається викликати симпатію до
свого героя Мустафи; його рішучий погляд і стиснута щелепа демонструють
напруження людини, яка поставила перед собою ціль і хоче досягти її попри все.
Маленькі прояви гніву та спротиву його сина Аліма (Ремзі Білялова) добре
відтіняють почуття любові та ненависті до батька", - описує гру акторів
оглядач Screendaily Алан Хантер.
Ахтем Сеітаблаєв отримав премії за найкращу чоловічу роль на
Міжнародному Босфорського кінофестивалю у Стамбулі і на Національній премії
кінокритиків України КІНОКОЛО.
Гора нагород
"Додому" продовжує збирати нагороди та номінації.
Так, стрічка у довгих списках претендує на "Оскар", "Золотий
Глобус" та премію Європейської кіноакадемії.
Фільм отримав гран-прі, довгі овації та сльози глядачів
Одеського кінофестивалю та головний приз Міжнародного кінофестивалю у Бухаресті
(BIFF).
"Додому" став найкращим іноземним фільмом 7-го
Міжнародного Босфорського кінофестивалю у Стамбулі та отримав приз глядацьких
симпатій на фестивалю українських фільмів у Варшаві.
Стрічку показали у 13 країнах світу, права на фільм придбали
кінокомпанії з Франції, Великої Британії, країн Бенілюксу, Греції, Туреччини та
Китаю.
Кореспондентка ВВС News Україна Оксана Піддубна
про фільм "Додому":
"Це неймовірна історія про дві найважливіші речі в
житті: любов і цінності. Любов до своєї землі, бо іншої немає, і її треба
захищати, любов до синів, один з яких за батьківщину загинув, а інший залишився
єдиною рідною людиною. Цінності чинити правильно: діяти згідно з традиціями, і
так, як підказує серце, оберігати родину попри все, і деколи навіть понад силу.
Доводити справу до кінця - тоді, коли все вже здається безнадійно втраченим. Це
вражаюча сповідь про відданість до останньої хвилини життя. І від неї неможливо
стримати сліз"
Неймовірна операторська робота
Фільм візуально вражає, пише про нього кінокритик видання
Variety Аліса Сімон і хвалить неймовірну операторську роботу: "Цінність
стрічки - не лише в зображенні життя та традицій кримських татар, але й у
приголомшливій операторській роботі Антона Фурси. Герої з'являються спочатку
зблизька - в епізодах у Києві та в авто. Але з наближенням до Криму обличчя на
екрані змінюються на величні, хоча й суворі краєвиди".
"Так зграбно викласти історію й не забути про
зображальність ще ніхто не міг в українському кіно останніх років", -
говорить про стрічку "Додому" кінокритик
Ярослав Підгора-Гвяздовський.
Особливо незабутньою критики називають фінальну сцену
фільму, від якої захоплює подих.
"Кіно, яке болить", - так описав стрічку у пості
на своєму Facebook режисер Олег Сенцов.
Україна в кадрі
Світанки, заходи сонця, тумани, дороги, лиман - українські
пейзажі у фільмі "Додому" зворушливі і дуже знайомі.
Фільм про повернення з Києва до Криму знімали дорогою на
південь - на аеродромі під Києвом, де облаштували КПП, у селах Троїцьке,
Ракове, смт Вознесенське на Миколаївщині.
Останні сцени фільму, які по сценарію були у Криму, знімали
неподалік від Криму, у селі Стрілкове на Арабатській стрілці.
Немає коментарів:
Дописати коментар