Під час парламентських слухань в кінці минулого року, коли голова Держагенції з розвитку інформаційних технологій
Володимир Семиноженко заявив, що за кілька років цей напрямок нашої діяльності за рівнем експортних надходжень наздогонить, флагмана української олігархії, металургію, значна частина присутніх тихо чи відкрито посміхались у заскорузлі від тяжкої депутатської роботи кулаки. Але вони помилились. Просто мізки примітивних "бізнєсмєнов", що звикли про звичного "распілу" держбюджету поки не взмозі оцінити "всю красу гри"....
На початку інформаційної революції програмувати складні системи могли тільки потужні софтверні корпорації, а зараз програмувати навчились всі. Тому сучасні гіганти індустрії сконцетрувались на розробці ідей і формуванні маркетингових концепцій. А втіленням ідей у програмний код відтепер займаються програмісти країн з добре развинутою математичною школою. Такою країною є і Україна.
Поки що ми відстаєм від Індії, що займає сьогодні у світі 55% цього ринку послуг, проте Східна Європа, яка вже не пасе задніх і займає поки 5% ринку (а це п'ята світова позиція) продовжує нарощувати свої можливості і Україна тут є головним гравцем!
У 2012 році за підрахунками Асоціації українських програмістів
Ukrainian Hi‑Tech Initiative надходження від діяльності українських IT-спеціалістів склали 1-1,5 млрд.USD.
У якості конкретного прикладу, що демострує успішність роботи українських аутсорсингових компаній варто згадати львівську фірму SoftServe, що з 2000 року має навіть власний офіс у США. Середня зарплата львівського програміста сягає 10000 грн., що в наших реаліях виглядає досить привабливо.
Можна назвати і інші потужні українські центри програмування, але приємно те, що цей бізнес активно розвивається не тільки в містах "мільйонниках", але і областних центрах, де існує необхідна освітня база.
Вінниця - за останні 5-6 років вінницькі IT-шники змогли придбати у власність окрему будівлю для власних потреб і за скромними підрахунками, над виконанням задач поставлених замовниками тільки на одну з найпотужніших вінницьких аутсорсингових структур працює до 1000 програмістів. Благо місцевий технічний університет випускає достатньо кваліфікованих спеціалістів. Більше того - при компанії діє власна освітня програма зацікавленого ізраїльського замовника, яка передбачає під час навчання виплату стипендії обраним учням в межах 200-300 USD.
Потрібно згадати про те, що за останні три роки (з початку "світової кризи") сталися деякі якісні та структурні зміни у роботі наших програмістів. Невеличкі компанії, що були замовниками українськіх спеціалістів і висували менше вимог до виконавців, "зійшли з дистанції", проте потужні світові гравці, які в окремих напрямках контролюють до 80% відсотків світового ринку, вимагають більш серйозних підходів до виконання своїх замовлень. І тому, якщо кілька років назад, програміст з педагогічною чи іншою не технічною освітою мав перспективи роботи, то сьогодні самі задачі потребують певного рівня освіти саме спеціалізованої.
І приємно констатувати той факт, що саме українські IT-шники на цьому фоні демонструють зріст як професійних навичок так і упішне оволодіння англійською мовою, без знання якої вже не просунешся вперед.
Можливо поки що не дуже приємно і престижно знати, що більшість ефектів у найбільш популярних іграх типу "NeedForSpeed" прописані саме нашими хлопцями, а у титрах значаться абсолютно інші люди, але судячи з розвитку українського аутсорсингу ситуція з часом може змінитись на нашу користь, якщо вищезгадані "депутати" зрозуміють необхідність інвестувати у перспективу країни, а не, почувши запах чужих грошей, спробують видавити сучасних спеціалістів-власників дебільно-рейдерським способом і тим самим поховають ідею "технологічного українського дива".
Немає коментарів:
Дописати коментар