Карикатури були створені відомими українськими художниками: Мариною
Туровською, Костянтином Казанчевим, Ігорем Бежуком та Олексієм
Кустовським на замовлення Інституту світової політики.
Мені нема що коментувати. Просто дивлюсь цей перепост разом з Вами...
Чим Європейський Союз кращий за Митний. Аргументи у карикатурах
Легкість ведення бізнесу. У 2013 році Україна посіла 137 місце у
рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу. Сусідня з нами
Словаччина, наприклад, посідає 46 місце, Швеція - на 13 позиції. Сам
процес ведення бізнесу дуже часто стримується перешкодами, які створюють
державні органи - чи то податкова інспекція, чи санепідемстанція. Крім
того, бізнесменів відлякує відсутність незалежних судів, де вони можуть
вирішити будь-яку бізнес-суперечку. Через відсутність чесних судів
іноземці побоюються, що їхнє підприємство можуть відібрати в будь-який
момент.
Абсолютна ієрархія. В українських реаліях панує абсолютна ієрархія.
Ледве не будь-який начальник вважає себе царем, а свого підлеглого
рабом, допоки не потрапляє у кабінет вищого начальника, де вже сам
автоматично перетворюється на раба. У багатьох європейських країнах
(особливо скандинавських) начальник - це лише старший партнер, а не цар
та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені - без почестей, як у
нас. Якщо в Україні підлеглий - безправний, то в ЄС трудові відносини
жорстко регламентовані відповідним законодавством.
Рівень міжлюдської недовіри. В Україні, як і інших пострадянських
країнах, люди здатні довіряти тільки найближчому оточенню - родичам та
дійсно близьким друзям. Всі перебувають постійно насторожі, що їх можуть
обдурити ("кинути", "розвести як лоха"). Як показує світовий досвід,
рівень міжлюдської довіри та рівень забезпечення - речі взаємопов'язані.
Зазвичай, чим нижчий рівень забезпечення - тим нижчий рівень довіри. У
європейських країнах рівень життя вищий і набагато вищий рівень
міжперсональної довіри.
Поліція з народом. Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в
європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч
населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині - 301. Причому,
висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки.
Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють
правоохоронним органам. У таких країнах ЄС як Австрія, Німеччина,
Фінляндія цей показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в
неупередженість та чесніть української міліції, в ЄС - 30 %.
Поділ на "VIP" і "НЕ-VIP". Радянська зрівнялівка у пострадянській
Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси
- хворобливий потяг до позначки "VIP" не лише у концертних залах та
стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо. Інший
феномен - так звані "статусні речі". Чи то йдеться про норкову шубу, чи
дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах.
Така собі розкіш на показ. У європейських країнах немає гострої потреби
самостверджуватись через подібні "статусні речі" - інколи цілком
достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності.
Як себе можуть реалізувати жінки? Українським жінкам складно потрапити
на найвищі щаблі влади. Як результат - Україна посідає одне з останніх
місць у Європі за кількістю жінок у парламенті. Ще більш красномовною є
ситуація з жінками в уряді. Якщо у Фінляндії жінки обіймають 63% посад в
уряді, у Данії - 42%, у Польщі - 28%, то в Україні лише 4%. Суттєвим є
розрив в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні та країнах ЄС. В
Україні жінки в середньому отримують менше за чоловіків на 30%. В
середньому по ЄС цей відрив становить 16%. У Польщі - лише 5%, а в
Словенії взагалі лише 2%.
Нетолерантність. В Україні досить часто спостерігаються вияви
нетолерантності. Соціологічні дані (КМІС, 2011) показують, що тільки 5%
українців готові взяти участь в акціях протесту проти дискримінації.
Тільки 36 % українців готові віддати свій голос за єврея як кандидата у
президенти, за темношкірого - лише 18%.
Тривалість життя. У країнах Євросоюзу тривалість життя перевищує
пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя в країнах ЄС - 77
років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні - тривалість життя
чоловіків становить 68 років, жінок - 72 роки. В середньому у
Європейському Союзі люди живуть на 10 років довше, ніж в Україні і на 13
років довше, аніж у Росії. За коефіцієнтом смертності Україна посідає
18 позицію у світі та разом з Росією, Білоруссю та деякими країнами
Африки досягла показників 1970-х років.
Забезпечена старість. Європейський Союз перебуває на першому місці у
світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян - 30% від
ВВП. В Україні - це лише 8%. Особливо ця різниця помітна в сфері
пенсійного забезпечення. У Німеччині мінімальна пенсія становить 350
євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія -
приблизно 800 євро в місяць, у Франції - мінімальна пенсія становить 500
євро на місяць, у Великобританії - 760 євро. В Україні середня пенсія
становить приблизно 137 євро (1438 гривень).
Де лікують краще? Лише 18% українців задоволені якістю медичного
обслуговування - це найнижчий показник у світі (опитування Gallup,
2012). "Поконкурувати" з Україною в цьому плані може хіба що Ємен, де
задоволені системою охорони здоров'я лише 19%. У країнах Євросоюзу він
становить близько 29%, а в таких країнах як Австрія, Великобританія,
Німеччина, Швеція він вищий за 90%.
Чиста вода! Лише 42% українців задоволені якістю питної води. У країнах
ЄС цей показник коливається від 61% (Болгарія) до 96% (Австрія,
Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Швеція). У більшості країн ЄС вода
з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в
країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні і це, зрозуміло, дуже
позначається на її якості.
Охорона довкілля. В Україні не завжди можуть захистити ліси від
незаконної вирубки. У ЄС такої проблеми немає. У країнах Євросоюзу
докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки не зникали
внаслідок проблем, пов'язаних зі зміною клімату. До слова, що ресурс
лісів в Україні обмеженіший, ніж в ЄС: понад 42% території ЄС покрито
лісами, в Україні - лише 15,7%.
Спорт - це здоров`я. У Європейському Союзі сучасні та доступні спортивні
клуби навіть у невеличких містечках є швидше правилом, а не винятком.
66% українців заявляють, що узагалі не займаються спортом через нестачу
вільного часу, хоча мають бажання це робити. Поміж тим, 65% громадян ЄС
займаються спортом. Більшість з них, робить це на природі: у парках та
обладнаних майданчиках (48%). Крім того, 22% європейців вікової групи
70+ стверджують, що вони досі фізично активні та приділяють спорту
важливу увагу.
Страх інновацій та реформ. Українці в переважній більшості бояться змін,
реформ та інновацій. Страх до масштабних змін закладений ще з
радянських часів завдяки колективізації та індустріалізації і
підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом реформ.
Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж
будь-які зміни. Європейський прогрес, натомість, тримається на
інноваціях. В ЄС витрачається приблизно 7 млрд. євро на дослідження та
інновації щороку. Запроваджена Союзом програма "Horizon 2020" передбачає
витрати на інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 млрд. євро.
Як працюють суди? В Україні зафіксований найбільший показник корупції в
органах судової влади в Європі і один із найнижчих показників довіри до
судової системи. 70% населення України негативно оцінюють роботу судів
та вважають, що судова влада є політично залежною. Тільки 3,3% громадян
України повністю довіряли українському суду у 2012 році. Про рівень
роботи українських судів свідчить і кількість українців, які змушені
шукати правосуддя у Європейському Суді з прав людини. Україна посідає
п'яте місце в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді у
європейському суді.
Село занепадає. Якщо різниця між столицями в Україні та ЄС на сьогодні
не є разючою, то українське і європейське село - наче два паралельних
світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У
європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві
світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні
заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес.
Доступне житло. У країнах ЄС, на відміну від України, власне помешкання
для сім'ї, яка працює, є абсолютно доступною річчю. У Німеччині ставки
по іпотечних кредитах з десятирічним терміном виплати не перевищують
3,5% і мають тенденцію до зниження. Причому, ще 10 років тому вони
становили 10% і вище. У Голландії - 3% на 30 років. У Польщі базова
ставка становить 4,75%. В Україні базова ставка по іпотечному кредиту -
приблизно 20-25% на 15 років.
Ціни на продукти. Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського
Союзу у 7 разів вища за українську. Але Україну на загальноєвропейському
тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній зарплатні ціни
приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою
мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех - 126 кг,
португалець - 245 кг, британець - 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з
найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню
може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе
накупити хліба у 340 кг, німець - 560 кг. Суттєво біднішим є й вибір
товарів українських супермаркетів порівняно з європейськими.
Скільки українці переплачують за іномарки? Україна має чи не найвищі
ціни на імпортовані автомобілі у Європі. Українці, щоб придбати
іномарку, мають переплачувати інколи до 100 чи навіть більше відсотків -
це рекорд навіть для пострадянських країн. Так, наприклад, за "Шкоду
Октавію" 2008 року випуску німець має заплатити 5 тисяч євро, француз -
6100 євро, а українець - 11160 євро!!!! Накрутка - 110%. Якщо
доплюсувати сюди витрати на ремонт машини внаслідок їзди на українських
дорогах, то вийде, що в Німеччині можна було б давно дозволити собі
щонайменше пристойний "Мерседес".
Рівень корупції. Україна - одна з найбільш корумпованих держав світу.
Навіть у багатьох африканських країнах рівень сприйняття корупції
нижчий, аніж в Україні. У відповідному рейтингу країн, Україна посідає
144 місце в світі за рівнем своєї корумпованості, обганяючи Уганду,
Того, Білорусь і Росію.
Європа без кордонів. Європейський Союз - це можливість подорожувати без
кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта. Все це стало можливим
завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі входять 26
європейських країн, на черзі - приєднання Румунії і Болгарії. Безвізові
подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів
планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками,
відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де
краща якість або нижчі ціни.
Зарплати військових. Дохід військових в Україні суттєво відрізняється
від того, скільки отримують їхні колеги навіть в не найбагатших
країнах-членах ЄС. Якщо, наприклад, молодший офіцерський склад в Україні
отримує приблизно від 130 до 230 євро, то в Латвії й Естонії цей
показник становить - від 600 до 800 євро, в Угорщині - майже 1000 євро, у
Німеччині - 2200- 3000 євро, Франції - 1700-2200 євро.
Джерело -
http://tyzhden.ua/Gallery/89753/22#gallery2
Немає коментарів:
Дописати коментар