середа, 23 квітня 2014 р.

"Хотят ли русские войны?... Хотят."

У свій час це була, мабуть, одна з моїх найулюбленіших пісень. "Хотят ли русские войны?" Вона була питанням та відповіддю одночасно. Я, вихований у найкращих радянських традиціях, був горділивим за подвиги пращурів. які завжди були переможцями... Ну... може не завжди..., але згадувати про перемоги було приємніше. Правда якісь невеличкі хробачки сумнівів постійно ставили безліч питань, на які мені з часом все складніше було давати собі відповідь. Наприклад - "Почему нас русских все не любят?" Спочатку думав - "Хер с ними всеми! Нас не любят за нашу силу." Але відповідь виявилась іншою. Вона прийшла з розумінням, що я УКРАЇНЕЦЬ.

     "Согласно опросу (проведенного в марте 2014г. агентством "Левада-Центр" - Квітник), за Шойгу как за "перспективного политика" высказались 13%, за ним в этом списке следуют предприниматель, лидер партии "Гражданская платформа" Михаил Прохоров (7%) и президент РФ Владимир Путин (7%)." - http://ria.ru/politics/20140325/1000979984.html

     Знаєте чому?  Він (Шойгу) керував россійськими військами у Криму. Таким чином росіяни підтримують Шойгу, отже відповідно і саму війну, чи застосування сили, якщо так зручніше формулювати."Русские хотят войны."Саме тому вони так радісно підтримали Путіна, Шойгу та окупацію Криму, назвав цей ганебний факт новітньої россійської історії "воссоединением земель". Яке тільки лайно, при бажанні, не можна було б назвати красивим словом.
Тепер на хвилиночку, зробіть паузу у наших роздумах та пригадайте, хто розв'язав Першу та Другу світову війну? Росія! Сама вона після дурнуватого террористичного акту в Сербії на австрійського ерц-герцога, встала грудьми на захист православних сербів. Да так встала, що вся Європа опинилась у кривавому вареві.
Як би російські історики не відокремлювали війну Радянського Созу з Фінляндією та виправдовували введення радянських військ на територію Польщі (згідно з Пактом Молотова-Рібентропа), саме СРСР є одним з "батьків" найкривавішої війни в історії людства.
     Не варто відокремлювати керівників держави від свого народу. Вони у переважній своїй більшості намагаються есплуатувати потреби своїх людей. Злоба та агресія присутні в серцях росіян. Тому і так символічно, що сьогодні росіянам подобається міністр оборони Росії, що "показал хохлам кузькину мать", та Володимир Путін, що на коні агресивного російського націоналізму в'їхав в історію найулюбленіших "царів". Не секрет, що росіяни сьогодні перебувають, у більшості своїй, у захваті від останніх дій своїх кумирів в Україні.
     "Русские хотят войны".  Саме Путін, на думку, росіян успішно "мочил в сортірє чєчєнцев" і вже не настільки важливо скільки при цьому загинуло самих росіян. Як у свій час писав один з користувачів російських соціальних мереж - "Смешно, когда чеченцы грозят нам смертями. Уроды, кому они грозят. Тем, кто привык ложить штабелями своих сынов на всяких нужных и ненужных войнах..." Путін має бажання відродити Роійську Імперію, а ще краще Радянський Союз, політикою якого була постйіна підготовка до війни (хто старший за віком пригадайте, чи не так?), та її розв'язання. До сьогоднішнього дня ніхто аргументовано не може пояснити, що радянські війська робили в Афганістані.
Тому Путін ненавидить свободу, як і самі росіяни. Тому несподівано вільна, справжня, а не "шароварна" Україна, так ненависна і Путіну і росіянам. Не оточуючий світ, а самі росіяни разом з Путіном ненавидять та зневажають весь оточуючий світ. Можливо Ви зможете мені навести приклад справжніх російських друзів чи вірних союзників. Хіба, що серби. Мабуть тому, що до них далеко. Вони не відчувають у повному обсязі "задоволення" від цього сусідства.
Далі по тексту називаю Вам імена - Іван Грозний, Петро Перший, Катерина Друга, Олександр Другий - найбільш популярні російські самодержці і найбільш войовничі. Ті хто переважно опікувався не військовими справами стоять у другому ряду.
Чи просто гляньте на надзвичайну агресивність акцій проросіських активістів у нас в Україні. На їх очі, що набрякли злобою та ненавистю.
Можливо саме тому активно відбувається і реабілітація Сталіна, людини яка підкорила всю економіку Росії одній справі - війні. Сталін хотів окупувати всю Европу, - "звільнити" європейські народи і навіть Сполучені Штати Америки. Це було не просто бажання конкретної людини. Цього хотіли росіяни і він знав це. Влада будь-якої країни це віддзеркалювання самого народу. Таким чином росіяни привели до влади людину, яка ж їх і вбивала, але при цьому росіяни продовжують вважати його героєм і надзвичайно корисною людиною в історії Росії. Є передчуття, що для росіян Путін - це новий Сталін.
Як прокоментував цю ситуацію блогєр на ім'я Михайло Антонішин (http://blogs.ipress.ua/bloggers/1688/) цитую без купюр:
"Русские ненавидящие саму жизнь из-за своей  недоразвитости, - просто уничтожают сами себя, и хотят потянуть за   собой на дно весь мир. А если не получится весь мир, то хотя бы мирную  Украину, которая выбрала свободу и мораль на двух Майданах. За такой выбор свободы украинцев  русские и ненавидят украинский народ.  Просто русские сами восстать против тирании Кремля не способны - и поэтому у них возникает психическое заболевание - Стокгольмский синдром -  то есть ассоциирование себя с террористом. И русские со временем все больше и больше сами превращаются в народ-террорист. .И Кремль - это напарник русского народ. Кремль и русский народ  - это напарники - террористы. В русского  народа полным-полно комплексов. Воспаленный мозг русского человека излучает войну, потому что злится на Бога и ненавидит Бога. Ненавидит  потому что ненавидит самого себя."


Немає коментарів:

Дописати коментар