Кіно. Встигнути подивитись у листопаді.

Листопадовий кінопрокат присвячений труднощам комунікації, нашому непереборному почуттю самотності і нашим відчайдушним спробам його подолати. 
Якщо герой стрічки Ксав'є Долана прагне відновити згоду з членами сім'ї, то "Франц" Франсуа Озона присвячений взаєминам громадян ворожих держав. 
Фільм нашого співвітчизника Тараса Ткаченка розповідає про відчуження, яке доводиться випробувати українським заробітчанам. 
А в "Прибуття" Дені Вільнева пошук розуміння і любові заводить персонажів у відкритий космос.

 З 3 ЛИСТОПАДА

"Це всього лише кінець світу", режисер Ксав'є Долан

Відомий канадський кінематографіст здійснив екранізацію одного з найбільш значних зразків французької драматургії останніх десятиліть.

 Як і однойменна п'єса Жан-Люка Лагарса, фільм оповідає про молоду людину, яка повертається в рідне провінційне містечко, залишене ним ще в юності, щоб попрощатися з близькими, оскільки він знає, що протягом декількох місяців помре від СНІДу.  
П'єса, що у 2003-му році під назвою "Далека країна" вийшла у видавництві "Юніверс" в блискучому перекладі Дмитра Лазорка і Дмитра Тодорюка, була завершена в 1995 році за два місяці до смерті автора від хвороби, на яку страждав його герой.Твір Лагарса представляється вельми складним для перенесення на екран. Театральна умовність в ній сплітає в нерозривній єдності сьогодення і минулого, дозволяє живим спілкуватися з мертвими, а розлогі монологи нагадують потік свідомості у фолкнерівській манері, віртуозно адаптованою до розмовної мови.

 Однак, судячи з відгуків критиків, Долану вдалося відтворити в своїй картині зачарований, застиглий в часі простір сімейних відносин, пронизаний любов'ю і придушуваними образами, в якому кожна розмова немов продовжує ті розпочались раніше. 
Суддям Каннського фестивалю картина також припала до смаку - фільм отримав Гран-прі основного конкурсу і нагороду Екуменічного журі.

 З 10 ЛИСТОПАДА

"Прибуття", режисер Дені Вільнев

Інший іменитий канадський постановник продовжує освоювати жанровий кінематограф, надаючи гострим сюжетам екзистенційний вимір.

 У якості відправної точки він взяв досить благодатний матеріал: фантастичну повість американського письменника Теда Чана "Історія твого життя", відзначену престижною премією "Х'юго".
Крокуючи за літературним першоджерелом фільм Дені Вільнева звертається до тривожної і благодатної теми контакту цивілізацій. Непізнаний літаючий об'єкт, застиглий в небі над Монреалем, викликає зрозуміле занепокоєння у мешканців Канади, та й у всіх землян.
Що шукає він в краю далекому? Неминуча війна світів або, навпаки,...Спілкування з братами по розуму, що з'явилися з космічних глибин, принесе нашій цивілізації зліт і процвітання чи...

 І хоча іншим генералам не терпиться випробувати фортеця інопланетної броні за допомогою свого арсеналу, менш гарячі голови вирішують вдатися до послуг наукової-лінгвістки.

Головна Героїня не завжди знаходить спільну мову з військовим начальством. Проте, вона переконана у своїй здатності вивідати, що у прибульців на розумі і схилити їх гостинними промовами до дружби з людською расою, адже спочатку було Слово.

 "Гніздо горлиці", режисер Тарас Ткаченко

Довгоочікуваний в самому буквальному сенсі фільм Тараса Ткаченка, зйомки якого почалися ще в 2013-му році і переривалися через перебої з фінансуванням і загибелі виконавця головної чоловічої ролі Віталія Линецького, нарешті виходить у широкий прокат.

 Стрічка присвячена темі трудової міграції, добре знайомої мільйонам наших співвітчизників і при цьому вперше розкритою у повнометражному фільмі стосовно українських реалій - після стрічки 2007 року "Імпорт / Експорт" Ульріха Зайдля.На прикладі головної героїні, уродженки буковинського села, вимушеної відправитися на заробітки до Італії, автори картини показують, що повернутися додому після багаторічної відсутності часом виявляється так само непросто, як адаптуватися до життя за кордоном.  

З 17 ЛИСТОПАДА

"Фантастичні тварини і де вони мешкають", режисер Девід Йейтс

Завершення кіноепопеї про Гаррі Поттера підстьобнуло глядацький інтерес до нової серії екранізацій творів Джоан Роулінг, сюжетному відгалуженню саги про юних магів. 
Однойменна книга вийшла в 2001 році, хоча фанатам серії була відома ще раніше як підручник із зоології, над яким сиділи студенти Хогвартса.

Власне, літературне першоджерело і являє собою підручник, в якому викладається історія пошуків і вивчення вигаданих істот і описуються їх відомі види, а в якості учасника вказано Ньют Скамандера, наукового співробітника Міністерства магії.На основі цієї примітної енциклопедії сама Джоан Роулінг написала сценарій, чиїм центральним персонажем виступає Скамандер (втілений на екрані Едді Редмейном), який виявляється не авторитетним вченим чоловіком, а молодим допитливим переслідувачем небачених звірів на невідомих доріжках.

У Нью-Йорку, куди Скамандер прибуває, щоб обмінятися досвідом з місцевими колегами, герою доводиться зіткнутися з членами організації "Новий Салем", екстремістами, які прагнуть знищити всіх чарівників без винятків на приналежність до Чорної чи Білої магії.

Кіноадаптація була довірена Девіду Йейтсу, який "натер руку" на Поттеріані - йому належать чотири з восьми фільмів серії.

Картина "Звірі" є першою в трилогії про пригоди Ньюта Скамандера, і, як повідомляється, Йейтс опиниться в режисерському кріслі і у другій частині.

"Франц", режисер Франсуа Озон

Дія стрічки Франсуа Озона розгортається незабаром після завершення Першої світової, проте проблеми, що хвилюють її героїв, їхні спроби змиритися із загибеллю близьких і відшукати в собі сили, щоб пробачити своїх ворогів, хвилюють нас через століття анітрохи не менше.

Фільм розповідає про знайомство німецької дівчини з французьким юнаком біля могили Франца, її коханого, який загинув в Верденській м'ясорубці. Француз стверджує, що знав Франца, але характер їх відносин і обставини знайомства залишається неясними. 
Героїня відчуває тривожну недомовленість в словах людини, що належить до ворожого, до нещодавна,табору, але похмурі підозри поступово поступаються місцем іншим почуттям.

Примітно, що "Франц" є вільним рімейком американської картини Ернста Любича "Недоспівана колискова", однією з перших картин про драму людей, які не зуміли і в мирний час оговтатися від пережитого жаху та понесених втрат.

Паульо Бір

 "Недоспівана колискова" брала участь в конкурсній програмі Першого Венеціанського кінофестивалю (1932 рік), а "Франц" був представлений в конкурсі 73 Венеціанського МКФ, де був удостоєний нагороди кращому молодому виконавцеві імені Марчелло Мастрояні - приз дістався двадцятирічній німкені Паульо Бір, яка зіграла головну роль.

З 24 ЛИСТОПАДА

"Невідома", режисери Жан-П'єр Дарденн, Люк Дарденн

Як і блискуча картина "Два дні, одна ніч" - попередня робота знаменитих бельгійських режисерів, яка виходила в український прокат - їх новий фільм присвячений проблемі особистого вибору, здатності людини усвідомити відповідальність за свої вчинки, не перекладаючи її на соціальну і професійну приналежність.

 Центральна героїня стрічки, молода жінка-лікар, відмовляється прийняти даму, яка прийшла на прийом після закінчення робочого дня - і та, не отримавши медичної допомоги, вмирає.Охоплена каяттям героїня намагається з'ясувати, ким була покійна, при якій не було виявлено документів, і в ході цього розслідування сама в повній мірі розкривається як особистість.
"Невідома" була показана в рамках конкурсу Каннського МКФ, де, подібно "Двом дням, однієї ночі" не отримала нагород, проте, на відміну від цієї картини, що була одним з фаворитів фестивальних завсідників, "Невідома" була прийнята досить прохолодно.Реакція канської аудиторії спонукала братів Дарденн перемонтувати фільм, і, судячи з відгуків бельгійських кінокритиків, що побували на закритих показах, це пішло йому на користь. Саме перемонтована версія виходить тепер у прокат.

Джерело - http://life.pravda.com.ua/culture/2016/11/7/219845/