Відверте та шокуюче мистецтво давніх римлян

 

Мистецтво Стародавнього Риму сповнене насильства та відвертої сексуальності. Але те, що сучасному глядачеві може здаватись непристойним та жорстоким, в очах давніх римлян виглядало, мабуть, зовсім інакше, вважає мистецтвознавець Алістер Сук.

Археологам XVIII століття, яким довелося працювати на розкопках Помпеїв і Геркуланума (римських міст, які постраждали в наслідок виверження вулкану Везувію) можна позаздрити. На одній тільки Віллі папірусів у передмісті Геркуланума між 1750 і 1761 роками вони знайшли 85 скульптур.

Але ніяковіти археологам теж доводилось. Уявіть собі почуття дослідників, які одного весняного дня 1752 року дістали з-під землі одну з найбільш скандальних статуй Вілли прямо перед очами короля Неаполітанського королівства.

Одну з найбільш скандальних статуй Античності "Пан і коза" знайшли в Геркуланумі у 1752 році 

 Скульптура, вирізана з цільного шматку італійського мармуру, зображала давньоримського бога родючості і скотарства Пана, який кохався з козою. Правою рукою він міцно тримав козу за бороду, зазираючи їй в очі. Король, м'яко кажучи, не був у захваті.

На відміну від більшості інших знахідок у Геркуланумі і Помпеях XVIII століття, скульптуру сховали від очей публіки, і подивитись на неї можна були лише з особистого дозволу монарха. Тим не менш, з моменту її відкриття статуя викликала стільки жаху, скільки й інтересу. Вона швидко стала об'єктом паломництва для молодих англійських аристократів, які подорожували Європою з метою освіти, здійснюючи відомий Гран-тур.

Англійський скульптор XVIII століття Джозеф Ноллекенс з пам'яті створив теракотову копію скульптури, хоча коза, в його інтерпретації виглядає радше здивованою увагою Пана, ніж покірливою, як в оригіналі.

Мабуть, несвідомо, скульптор зобразив сцену як акт зоофілії та зґвалтування, у той час як оригінал, вочевидь, сприймався давніми римлянами менш шокуючим та насильницьким. Різні культури дивляться на речі під різним кутом. Мистецтво, яке нам здається шокуюче еротичним та жорстоким, у Стародавньому Римі було цілком прийнятним.

Сьогодні статуя Пана з козою знову змушує серця битись прискорено. Зазвичай, її виставляють у "Таємному кабінеті" Національного археологічного музею Неаполя поруч з іншими еротичними експонатами давньоримського мистецтва. Але у 2013 року Пана позичили лондонському Британському музею, де його демонстрували на виставці "Життя і смерть в Помпеях і Геркуланумі". Невеликий напис біля входу попереджав відвідувачів, що виставка "містить експонати відверто сексуального характеру.

Похмурі сади

Сьогодні ми готові віднести цю статую до низькопробної еротики, втім не варто поспішати з висновками. Вілла папірусів, між іншим, містила велику бібліотеку з сотнями трактатів, що свідчить про те, що її господар був людиною освіченою та висококультурною.

Фреска з Помпеїв

Фреска з Помпеїв

Звісно, це не заважало йому бути баламутом, якому подобалось провокувати своїх гостей скандальними зображеннями. Але навіть побіжне знайомство з римською культурою свідчить, що це необов'язково мало бути так. Сьогодні дехто прикрашає свій сад гномами. А от римлянам подобались більш сексуальні та криваві образи.

Серед інших експонатів виставки – дві витончені мармурові скульптури оленів, яких роздирають на шматки мисливські собаки. Олені ревуть від жаху і болю, а собаки вгризаються в їхні тіла, роздираючи кігтями плоть.

І хоча в скульптурах оленів немає нічого непристойного, вони, тим не менш, являють собою надзвичайно жорстоке видовище. Важко не оцінити динамічну і злагоджену композицію та тонку роботу скульптура, втім, на погляд сучасної людини, вибір подібної сцени для садової прикраси виглядає принаймні дивно.

Так само як і сюжет статуетки поруч – пузатого та п'яного Геркулеса, який збирається справити потребу.

Але римлянам такі сюжети подобались. Одна з моїх улюблених давньоримських скульптур – "Марсій, який висить на дереві". Бородатий сатир Марсій, прив'язаний до дерева, очікує на жорстоке покарання – з нього збираються здерти шкіру заживо – за те, що він наважився кинути виклик самому Аполлону, запросивши бога на змагання з гри на лірі (в якому Марсій, безперечно, програє).

Кілька скульптур, що зображують цю сцену, збереглись до нашого часу. Деякі з них – висічені з рожевого мармуру з прожилками – змушують здригнутися від жаху, бо надто реалістично передають скривавлену плоть, яка от-от з'явиться з-під ножа ката.

Схожі почуття викликає відома статуя "Лаокоон та його сини", знайдена в Римі, яку в 1506 році Папа Юлій II помістив до ватиканського палацу Бельведер. Мармурова скульптурна композиція зображує смертельну боротьбу троянського жерця Лаокоона та двох його синів із зміями. Застиглі в муках обличчя чоловіків вражали не одне покоління художників та письменників, від Мікеланджело до Діккенса.

З одного боку, мені здається дивним, що стародавні римляни, які шанували порядок, державну владу і авторитет, були настільки одержимі стихійною жорстокістю. Втім, з іншого боку, гладіаторські бої та криваві видовища на арені за участю диких звірів і засуджених злочинців були нічим іншим, як ритуалом людських жертвоприношень. Стародавній Рим був цікавою сумішшю цивілізації і варварства.

Пікантне мистецтво

Як свідчить статуя Пана з козою, секс був такою ж невід’ємною частиною давньоримської культури, як і насильство. Десь півтори роки тому я відвідав Помпеї під час зйомок документального серіалу BBC "Скарби стародавнього Риму". І хоча мене не здивувало, що стіни одного з борделів міста прикрашали фрески відверто сексуального змісту, я не розумів, чому так багато звичайних будівель у Помпеях мали таблички із зображеннями ерегованих фалосів.

Раніше вважалося, що вони вказували шлях до одного з багатьох публічних будинків міста, яких в Помпеях, за деякими оцінками, було 35, і це в місті з населенням близько 12 тисяч осіб. Утім, більшість вчених сьогодні впевнені, що ці таблички виконували роль своєрідних амулетів, які мали відштовхувати злих духів.

Ця концепція пояснює, чому фалічні зображення так часто зустрічаються й в інших контекстах давньоримської культури. На виставці у Британському музеї, приміром, є цікавий предмет, відомий як "тінтіннабулум", або музичний підвісок, який складається з крилатого фалоса з левиними ногами, хвостом і власним фалосом, до яких прикріплені дзвіночки.

Хоча цей предмет інтер'єру знайшли в Помпеях, він виглядав би цілком доречним й на Віллі папірусів в Геркуланумі, тихенько подзенькуючи в саду, поки гості роздивлялися на скульптуру Пана з козою.

Виставки, такі як "Життя і смерть в Помпеях і Геркуланумі", створюють бентежне відчуття того, що наші давні предки були дуже схожими на нас. Бронзовий бюст римського банкіра виконаний з такою реалістичністю, що, здається, ми можемо прочитати думки його власника. Кістяний посуд, на дні якого залишилось трохи рожевої фарби, дозволяє жваво уявити римську матрону, яка накладала собі рум'яна на щоки.

Але варто кинути погляд на скульптуру Пана з козою, як безодня двох тисячоліть між нашою культурою і Давніми римлянами знову здається безкінечно глибокою та темною. Ми можемо лише уявляти, про що думали римляни, коли вперше бачили цей твір мистецтва. У тому, що для нас виглядає непристойністю та насильством, римляни могли бачити комедійність або навіть чуттєвість.

Єдине, що можна з упевненістю стверджувати, це те, що їхнє ставлення до сексу і насильства докорінно відрізнялося від нашого. Розуміння минулих культур – це постійний пошук невловимого та мінливого.

Автор - Алістер Сук

Джерело - https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/01/160121_vert_cul_the_shock_of_the_old_vp