Верховна Рада відмовилась скасувати сезонне переведення годинників на літній та зимовий час раз на пів року.

 

                    СЕРЙОЗНИЙ ТЕКСТ З НЕСЕРЙОЗНИМИ ІЛЮСТРАЦІЯМИ.

За законопроєкт "Про обчислення часу в Україні", який мав встановити "вічний зимовий час", проголосували лише 212 депутатів. Тепер його відправили на повторне друге читання. Проєкт пропонував постійно залишити лише зимовий час, який вважається стандартним для регіону: UTC+2 за міжнародною шкалою. Це означало б, що 28 березня переводити годинники на годину вперед і вставати на одну годину раніше було б не потрібно.А тепер знову доведеться...

Тепер же Україна буде так само пів року жити за одним часом з Москвою та Мінськом - у часовому поясі UTC+3. Однак скасувати літній час все ще може уряд. 

Зазвичай користь від переведення годинників пояснюють економічними перевагами, а саме економією електроенергії. Завдяки переходу на літній час, мовляв, робочі години та загалом активність людей більше припадають на світловий день - це економить енергію, що водночас краще і для екології. 

Окрім економічних чинників, є ще й соціальні - перехід на літній час дозволяє людям краще використовувати "світлі" години дня, а також зменшує кількість аварій та злочинів у темні години. Саме тому "літній" час ще називають Daylight Saving Time (DST) - "час, який економить денне світло". Противники ж переведень наводили дослідження, які свідчили про негативний вплив на здоров'я людини та біоритми. 

Наприклад про те, що у країнах, де переводять годинники, в момент переходу зростає кількість інсультів та викликів швидкої допомоги. 

Україна також прагне затвердити поняття "київського часу" (його має закріпити законопроєкт Руслана Стефанчука). "Київський час - час часової зони, в якій розташована столиця України - місто Київ, що відповідає другому часовому поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2", - йдеться у законі. За його словами, це спрямоване на захист територіальної цілісності України. Адже в анексованому Росією Криму, а також на непідконтрольних частинах Донбасу діє російський "московський час". "Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу своєю чергою дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій", - пояснює Руслан Стефанчук.

Зима чи літо?

А от у багатьох державах Західної Європи є доволі чітка визначеність.

Варто зазначити, що зараз, поки в Євросоюзі діє правило про переведення стрілок на літній та зимовий час, усі його держави (якщо не враховувати їхні заморські території та віддалені острови, на кшталт Гренландії) розташовані у трьох часових поясах.

Вісім із них – у одному поясі з Україною (GMT+2/+3 взимку/влітку), 17 – у так званому центральноєвропейському поясі (GMT+1/+2), і дві найзахідніші – на одному поясі з Гринвічем (GMT+0/+1).

Зараз у Верховній раді та в уряді пропонують Україні лишитися на зимовому часі. Але при цьому – іронія долі – майже всі країни ЄС обирають літній час як більш зручний для себе.

Таке рішення ухвалила не лише Польща, де переваги літнього часу найочевидніші.

Що ж робити Україні?

Треба наголосити: попри наявні аргументи на користь літнього часу та попри те, що більшість держав ЄС голосують за нього, досвід Євросоюзу не дозволяє говорити, що наш вибір визначений наперед.

Повчальним у цьому сенсі є приклад Іспанії.

Від часів Другої світової війни, з 1940 року, Іспанія (більша частина якої розташована на захід від Гринвіча) перебуває у центральноєвропейському часовому поясі, який є для неї абсолютно неприродним.

У цій країні обідня перерва часто починається о другій дня, вечеряти зазвичай сідають о дев'ятій вечора тощо. Тобто роблять усі щоденні дії рівно на годину пізніше, ніж звикли робити їхні колеги у Італії чи у Британії. Так склалося історично – люди просто підлаштувалися під "не свій" часовий пояс.

Чи скористаються іспанці нинішнім рішенням про відмову від переведення стрілок, змінивши також свої звички? Відповіді на це запитання немає, хоча такий варіант активно обговорюється, пише іспанська The Local. Рішення – за урядом та громадянами Іспанії.

Але цей досвід цінний для України.

Якщо Київ вирішить обрати зимовий час, то має бути готовий до викликів, які він принесе. Наприклад, змістити з 9:00 на 8:00 звичний час початку роботи. Це дозволить лишитися в одному поясі з більшістю держав ЄС, але "зловити" також більше денного світла. Хоча тут виникає нова проблема – треба якісно комунікувати це українським громадянам, щоби ті не були обурені перспективою початку роботи чи навчання на годину раніше.

Хоча треба визнати: у разі, якщо Україна справді обере "зимовий" центральноєвропейський час, це створить простір від Луганська і до Атлантичного океану, протяжність якого перевищує 3 повних часових пояси – але який, попри очевидну відмінність для мешканців Східної Україні та Франції, вирішив жити на одному часі. У світі є лише один прецедент подібного (навіть ще протяжнішого) єдиного поясу – це Китай. Але там "згода" мешканців Сходу та Заходу країни на єдиний час забезпечується адміністративно.  

Словом, вибір не буде простим. 

І так само він є непростим для Європи.

Саме тому скасування переведення стрілок у Євросоюзі настільки затягнулося. Принципове рішення з цього приводу ухвалили ще у 2018 році, і тоді очікували, що 2019 рік стане останнім роком, коли у ЄС переводять стрілки годинника. Але на практиці виявилося значно складніше.

Яке б рішення не ухвалили уряди, воно залишить багатьох невдоволених. Тому щороку цю дату відсувають усе далі, і наразі йдеться про те, що нові правила можуть запрацювати лише у 2022 році.

Бо у ЄС звикли ухвалювати рішення, лише коли впевнені, що зробили найкращий вибір. І ось це – те, чого Україні точно варто навчитися.