Закликаю Дощ! Пролийся!

Кажуть, що всі українські Жінки є відьми... Хм... Ті, хто так кажуть інколи і не розуміють сутності того, що сказали і вкладають у поняття Відьма тільки частину змісту, зазвичай християнсько-негативну і незрозуміло-містичну. А хто ж така ВІДЬМА? Замислювались щодо цього? Відьма - це та, хто ВІДАЄ, себто ЗНАЄ! У дохристиянський час це були Жінки, що відали на силах природи, що допомагали людям у різних складних обставинах, пов'язаних передусім зі здоров'ям. Оскільки українці повсякчас жили на родючих землях, то українська Жінка як Берегиня Родини мала Відати(Знати), чим багата природа, аби тримати здоров'я Родини у тонусі. Це було масове Відання, хоча були і окремі ВІдьми. що знались у цьому краще за інших...

Зараз нашій землі потрібен дощ. Разом з українською красунею Квіточкою на псевдо Hannusya(Ганнуся), справжнє ім'я Ганна будемо закликати, аби він прийшов...

Іди, іди Дощику,

Зварю тобі борщику,

У новому горщику,

Поставлю на дубочку:

Дубочок схитнувся,

А дощик линувся,

Цебром, відром, дійничкою

Над нашою пашничкою!

Падай, падай, Дощику,

на дідове жито,

на бабину гречку,

на батьків овес,

на дівчачий льон!

Поливай відром,

на всяке добро!

А молодиця, як чарівниця,

нехай од тебе ще краща буде:

лице біле, косу довгу,

шию і ніжку нехай умиє!

Стрибог вітром управляє,

Хмари в Сварзі наганяє,

Сонце ними затуляє –

Дощ на Землю проливає.

Іди, іди, Дощику,

На нашу Землицю,

На нашу пашницю.

Листя на дубі шелестить,

Дощ по Землі тупотить –

Дітям Божим на радість,

Роду на благословення!