Вона знайома кожному з дитинства, однак не всі знають, чому кульбаба має саме таку назву і що насправді означає це слово.
Назва «кульбаба» має давнє коріння і походить від старішої форми «кульбава». Мовознавці пов’язують її з праслов’янським словом «кульбастий» — тобто округлий, згорнутий або дещо опуклий. Це напряму відображає зовнішній вигляд рослини: її квітка та насіннєва «куля» справді мають характерну округлу форму.
Існує й інша версія: слово могло виникнути від дієслова «кулитися» або навіть від образного вислову «бавитися кулькою». Адже після цвітіння кульбаба перетворюється на легку повітряну кулю з насінням, яку легко здуває вітер.
Таким чином, значення слова «кульбаба» пов’язане з формою, рухом і здатністю розлітатися, що робить цю назву напрочуд влучною.
До речі, латинська назва рослини — Taraxacum. Вчені вважають, що вона походить від грецьких слів, які означають «лікувати» або «заспокоювати», що натякає на її цілющі властивості.
У народі кульбабу називали по-різному: «одуван», «пустодуй», «вітродуйка», «повітряна квітка». А за раннє цвітіння та користь для здоров’я її ще знали як «бабусину траву» або навіть «еліксир життя».
Немає коментарів:
Дописати коментар