Липневий день, як завше, стоголосий…
А що йому? У нього все о́кей.
Ще не пора, ще не на часі осінь,
Ще у фаворі – птаство гомінке.
Бо ще зарано зиркати за овид,
Ще зарядила горлиця «пугу»,
Ще демонструють соняхи обнови,
Й неквапом луки міря чорногуз.
Співаю дню погожому «осанна»,
Спиваю липня найсолодший мед.
Рояться думи, звані і незвані,
Й мені на згадку пишуть резюме.
(вірш - Надія Бойко)
Немає коментарів:
Дописати коментар