Я лісова! Напевно, Лісова!
Я це завжди у серці знала...
Я, може, Мавкою колись була
І з дерева на дерево літала...
І пісня райдужна літала навкруги,
Все збуджувала, обіймала, обіцяла
Строфою радості чи почуттям палким,
Думки всіх лісу мешканців займала.
І танцювала я між стовбурів гігантських
Так витончено, легко, граціозно!
Краще, ніж в знатній залі панській
Вельмож заможних і амбіціозних...
А все живе ловило погляд мій,
Аби душі торкнувся хоч на мить одну
Той сонця блиск з-під чорних-чорних вій,
Наче промінчик в небі промайнув!
Ніжнішими квітками розцвітало
Моє розкішне і тонке вбрання.
Я ввечері казки розповідала
І піснею будила всіх зрання!
Перлини у волоссі в барвах грали!
І кожна мить життя була нова!..
Я це завжди, одвічно знала,
Що лісова я! Мавка лісова!
(вірш - Solnyshka)
Немає коментарів:
Дописати коментар