Лист До Миколая...

Мені так холодно без тебе. Так порожньо в кімнаті. І я ненавиджу ліжко і кімнату, тому що ти не поруч зараз. Не можу сказати, що я ненавиджу весь світ, тому що в ньому є багато чого доброго і світлого. Але ти - дорожче за усіх і всього. Дорожче. Ти ж знаєш про це. Про це знає все навкруги: стіни, підлога, стелі, меблі, двері. Вони жаліють мене, вони бачать, як часто я плачу. А подушка - подружка, кожен вечір, купається під водоспадом моїх сліз. Я не можу не плакати. Ми дуже давно не бачилися з тобою. Вічність! Швидше б ця вічність закінчилася.

Я пам'ятаю смак твоїх ніжних губ. Вони так казково пестили моє тіло. Я ніколи не забуду кожну секундочку, проведену з тобою. Вона - прекрасна, як усі наші ночі. Дякую тобі за те, що ти зі мною. Так, ти поруч, незважаючи на відстань. Я бачу твої очі, коли закриваю свої. Вони такі прекрасні, такі чарівні.

Ти завжди поруч. Ти - в моєму серці, в моїй душі, в моїх снах, в моїх думках, в моїй свідомості, в моєму житті. Мені погано без тебе, сумно, нудно, тужливо. Повертайся швидше. Мені так тебе бракує.

Пробач мене за те, що, іноді, кривдила тебе. Пробач, щоб я розчинила в собі відчуття провини, яке не дає мені спокою. Я хочу горіти вогником в твоїх незабутніх обіймах, я хочу відчувати кожну частинку твого обличчя, я хочу насолоджуватися мелодійністю твого голосу.

Я не знаю, як я раніше жила без тебе. Швидше за все, я переплутала життя з існуванням. Життя я почала тільки тоді, коли його прикрасив ти своєю присутністю. Я щаслива з тобою. І мені не потрібний інший чоловік. Я навіть і думати про інших не умію! Мої думки запрограмовані тільки на тебе і на те, що пов'язано з тобою. На інших - не залишилося ні часу, ні бажань, ні думок, ні місця в моєму величезному серці.

Я люблю тебе. Аромат моєї любові - у всьому: в небі, в хмарах, в сонячних променях, на землі, в повітрі. І в кожній букві, в кожному слові, яке ти бачиш в цьому листі. Я пишу його, щоб ти повірив: я дуже скучаю за тобою. Кожною молекулою свого тіла нудьгую. Шкода, що ти зараз не відчуваєш цього.

Я слухаю шум потягів, сподіваючись, що, в одному з них, їдеш ти. Я вдивляюся в небеса, мріючи помітити літак, на якому прилетиш ти. А, може, ти прилетиш до мене на крилах ельфа? Тоді я не закриватиму вікно, щоб ти міг, у будь-який час, залетіти в нього. Я чекаю тебе постійно, у будь-який час доби. Прилітай, приїжджай, приходь. Повертайся!

Твоїх дзвінків я чекаю, як дива. Я пронизую телефон очікуванням. І, якщо, дзвониш не ти - я дуже-дуже засмучуюся. Мені потрібні твої дзвіночки, моє сонечко. Чому я називаю тебе саме сонечком? Просто, ніхто окрім тебе, мене не зігріє своїм теплом: мені потрібний тільки ти.

Твоє ім'я мене зігріває. Я зву тебе уві сні. Може, ти чуєш мій заклик? Відгукнися, інакше я просто з'їду з глузду.

Я хочу чути твої кроки, що доносяться в коридорі. Я хочу знати, що тобі добре зі мною, що ми будемо разом завжди. Втім, ти і сам прекрасно знаєш, що треба сказати мені, щоб душа, від щастя, перетворювалася на прекрасного птаха, і літала, в мені, через те, що ти знову зі мною.

Скажи мені: про що ти мрієш? Я, обов'язково, постараюся виконати усі твої мрії. Я хочу це зробити, щоб довести тобі силу своєї любові. Вона - безмежна. Ти мені віриш і без доказів? Тоді, благаю: приїжджай швидше.

Усі вірші пописані тобою. В повітрі відчувається аромат твого одеколону. Я "відпустила", трохи, твого парфюма, щоб уявляти, що ти зараз близько-близько. Я слухаю вітер. Він - за склом. І я не відкриватиму віконце, щоб його не злякати. Можливо, у вдячність, він розповість мені про тебе.

Я хочу упізнати тебе наново, щоб вивчити тебе напам'ять. Ти - краще, що траплялося зі мною. Ти - мій талісман, мій сенс, моє зцілення. Я готова все зробити для тебе. Що ти хочеш? Закоханим - все під силу. Я, якщо знадобиться, з легкістю, віддам за тебе своє власне життя. Я запалю усі світанки і заходи ласкою, я вип'ю усі нещастя, щоб ти з ними не зіткнувся.

Я люблю тебе. І саме ці слова, я готова повторювати тобі постійно. Хочеш? Я обпишу ними усе своє тіло.

Я без розуму від тебе. І, іноді, повірити не можу, що я гідна такого щастя, як ти. А ти що, і не здогадувався, що ти можеш бути чиїмсь щастям? Ти можеш все. Ти - мій ідеал. У тобі немає недоліків.

Хочеш, я розстелю, розкішним килимом, усе небо під твої ноги? Хочеш, я зроблю землю твоєю? Знаю: тобі цього не треба. Я вірю, що потрібна тобі. Я в тобі ні на мить і не думала сумніватися. Адже стосунки - це "солодкість довіри". Я завжди вірила тобі, і завжди віритиму.

Пробач за ревнощі: я боюся, що тебе у мене заберуть. Пробач за грубість: я - бісик із зовнішністю ангелка. Пробач за правду: вона - гірка, але дихає чистою совістю. Пробач за нерозуміння: воно буває у усіх.

Я бачу тебе навіть на долоньці, тому що, на неї, я частенько ложу твою фотографію, щоб ввібрати твій образ очима, поглядами і душею. Я хочу оживити твою фотографію. Пробач, я не можу сказати інакше. Мені тебе бракує.

Ти - моя найдорожча людина. Я відчуваю, як томливо проповзають дні в розлуці з тобою. Хто придумав усі ці відстані? Невже ті, хто їх вигадав, ніколи не переживали почуття справжньої любові?

Повертайся. Я чекаю тебе. Чекаю так сильно, як ніколи. Давай почнемо нове життя: без сварок, образ, скандалів. Нехай усі ці негативи не сміють більше затьмарювати щире почуття.

Давай забудемо про усе погане. Давай викреслимо його, розтопчемо, спалимо, спопелимо, розріжемо. Давай залишимо собі тільки один одного і наше майбутнє. А воно, якщо ми постараємося, буде найпрекраснішим і щасливішим. А ми обов'язково постараємося, я знаю!