Аромить літо ягодами й
квітами,
П’янить мене медовим
цвітом липовим,
Шалена спека, в голові
кульбітами
думки сумні із присмаком
полиновим…
Трава дурманить в лузі алергенами,
Дзюрчать струмки, від
спеки втомлені,
Поля і луки вкриті
гобеленами,
Танцюють у повітрі сонця
промені…
І неймовірна тиша
заколисує,
На горизонті - дивовижне
марево,
Літак у небі віражі
виписує,
Зникає, ніби привид, знов
за хмарами…
Спекотне літо мучить нас
задухою,
Пилюкою і мухами
злостивими,
І знищує рясний врожай
посухою,
Рятує згодом все дощем і
зливами…
Люблю я літо, а чи ні – не
так важливо,
Тому що ця смачна
пора - це справжнє Диво
(Ольга Шнуренко)
Немає коментарів:
Дописати коментар