все тонші відтінки
все глибші тони́
вира́зніші лінії вен
густішає кров і вино восени
і день застигає мов дзен
усе це – як пауза перед кінцем
стоп-кадр із кольо́рів і форм
цариця небесна відкрила лице
в осерді вселенського шторму
і тиша і спокій на тисячу миль
на тисячу доль – благодать
посеред війни – перемир'я і штиль
як сьома остання печать
пахтить надвечір'я в безмовних полях
де шавлія м'ята чебрець
і тихо іде звідкілясь звіддаля
невидимий світу кінець
(Іздрик)
Немає коментарів:
Дописати коментар