"Коли іспанські фермери палять прапор ЄС, їх турбують торгові санкції і падіння цін на апельсини. Коли 19-річний український студент гине під кулями снайперів в київському урядовому кварталі і при цьому стискає в руках європейський прапор, він гине за свободу і справедливість ... Вибачте, що Україна не дає вам жити зі спокійною совістю".
Майже день у день через рік після початку протестів на Майдані український письменник Юрій Андрухович, багато книг якого перекладені і на німецьку мову та добре відомі в Західній Європі, виступив на відкритті міжнародного книжкового ярмарку Buch Wien у Відні. Він з жалем говорив про відмінності у сприйнятті нинішніх подій в Україні всередині країни та в Європі. Його гостру, сказану німецькою мовою промову під назвою "Ціна цінностей", сповнену колючих фраз та яскравих метафор, процитували багато австрійських та німецьких ЗМІ.
Право на вихід
Ще рік тому українці жили у зовсім іншій країні, заявив Юрій Андрухович. "Але сьогодні ми перебуваємо у центрі конфлікту, кінця якому не видно, у центрі війни з тисячами загиблих, поранених і зниклих безвісти. Іноді цей рік здається нескінченним фільмом жахів, часом - вічним кошмарним сном". Письменник підкреслив, що, хоча юридично Україна перестала бути частиною Радянського Союзу понад 20 років тому, фактично вона досі бореться за "право на вихід". Андрухович вважає: "За ці 23 роки на пострадянському просторі не був вирішений жоден конфлікт. Мало того: найбільша і найвпливовіша країна цього простору, яка повинна була б прагнути примирення, робить все, щоб розпалювати війни, вона безперервно їх організовує".
За словами Андруховича, протягом цього часу українці дійшли твердого переконання, що найкращий для них шлях - шлях у Європу, європейський вектор. Але при цьому сьогодні в України та Європи, стверджує письменник, навряд чи залишилися точки дотику. Європа перетворилася в "зону благополуччя, комфорту і безпеки, занадто захищену, занадто врегульовану". У той же час Україна стала "зоною смерті і звірств". Тепер на Заході країна асоціюється не тільки з "Чорнобилем і повіями". До цих стереотипів, вважає Андрухович, додалися смерть, війна, біженці, страждання, катування, фашизм і праві радикали.
Війна або криза
У розмовах про події німецькі друзі письменника безперервно його виправляли – "терпляче, як дорослі дитину", додав український письменник. Якщо він говорив, що в Україні вирує війна, співрозмовники розмірковували про "кризу". Коли називав російського президента ворогом, вони говорили про "партнера". "З численних розмов на Заході і, насамперед, у Західній Європі витікає, що нас не просто не розуміють, гірше – нас навіть не намагаються зрозуміти", - гірко зауважив Юрій Андрухович.
Він занадто часто зустрічав людей, які підтримують Путіна, підкреслив Андрухович. "Залишається відкритим болюче питання, чому миролюбній, політкоректній Європі агресор здається ближчим та зрозумілішим, ніж жертва його агресії. У мене є підозра: ЄС боїться України, - припустив письменник. - Євросоюзу і без України було нелегко, а тепер ще й ця провальна держава зі своєю поганою кармою. Від такої країни краще триматися на безпечній відстані, думають європейці".
Ціна цінностей
Українці вийшли на Майдан, щоб боротися за свободу та рівність. Але "цинічна геополітика" залишила їм лише одне: "захищатися самотужки". Андрухович додав: "Дай Бог, щоб ця самотність не тривала, як у романі Маркеса, сто років. Так довго ми не протримаємося".
Юрій Андрухович наголосив, що в українській мові слова "ціна" і "цінності" мають один і той же корінь. Але якщо в Україні сьогодні думають про цінності, то в Європі, вважає він, - про ціну. "Коли іспанські фермери палять прапор ЄС, їх турбують торгові санкції і падіння цін на апельсини. Коли 19-річний український студент гине під кулями снайперів в київському урядовому кварталі і при цьому стискає в руках європейський прапор, він гине за свободу і справедливість", - переконаний письменник. Свій виступ у Відні письменник завершив словами: "Вибачте, що Україна не дає вам жити зі спокійною совістю".
Джерело - http://bukvoid.com.ua/digest/2014/11/19/075838.html
Немає коментарів:
Дописати коментар