Після чергового сміливого перфомансу швейцарської художниці Milo Moiré мені було надзвичайно цікаво, яким чином його прокоментують наші ЗМІ. Виявилось, що в україномовному сегменті інету бажаючих "погомоніти" про це не знайшлось, а расіськомовний традиційно обурився "растлєніємзапада". Це не дивно. За стіною "рускаваміра" побачити за оголеним перфомансом щось більше ніж "сіські" насправді важко. Для цього потрібно мати трішечки терпимості до інакшості несхожих на тебе. Ми ж спробуємо не тільки показати, а і розказати, спираючись на думки та враження самої Міло.
Milo Moiré. Звільняючи розум.
З іншого боку не можна не відзначити, що образи Milo, так би мовити, "тримаються канонів", тому що демонструють красу жінки у реальному суспільстві, і критика її перфомансів зі сторони феміністських органзіцій тому підтвердження.
Milo: "Крім того, в Базелі на Art Basel, найвизначнішому арт-ярмарку в світі, я хотіла протиставити некомерційність мого перфомансу пануванню грошей у світі мистецтва, щоб спровокувати думку-поштовх для знаходження діалогу, народити симбіоз соціальної та комерційної цінності мистецтва. Використати шанс, щоб викликати асоціацію між герметичними сталими установами і справжнім життям через характерний голос мистецтва, любові до експериментів. В Art Basel був мій есперимент, якщо хочете, дослідження. Я шукала яскравих вражень в обміні між творчою свободою та комерційними стандартами. Зрештою, негнучкі структури Art Basel вже занадто спираються на традиційні сценарії."
Milo Moiré. Звільняючи розум.
Milo:"
Я називаю своє
мистецтво просто виступ... арт. Моя робота -
двонаправлений процес між людьми, як у
реальному житті... динамічний і некерований. Люди ж насправді ведуть себе по різному, в залежності від того як вони одягнуті чи голі. Мої ідеї відштовхуються від фізичних почуттів повсякденного життя, але я
проявляю їх саме у цьому повсякденному
житті."
Значна кількість людей вважає виступи Milo дуже візуалізованими та привабливими, проте дехто вважає її перфоманси скандальними. Це пов'язано зі страхами суспільства стосовно оголеного тіла...
Milo:"Життя в цифрову
еру виробляє абстрактний образ тіла.
Можливо тому, наше реальне тіло набуло ознак якогось чужорідного. Люди бояться конфронтації самі із
собою. Відверта зустріч з оголеністю
відкриває двері до близькості. Але, для того, щоб
подивитися в середину, в глибину і
протистояти собі, викликає незручність і вимагає мужності."
З іншого боку не можна не відзначити, що образи Milo, так би мовити, "тримаються канонів", тому що демонструють красу жінки у реальному суспільстві, і критика її перфомансів зі сторони феміністських органзіцій тому підтвердження.
Milo:"У моєму мистецтві
я вільна, і зрештою так само, як вільна
від такої категорії як фемінізм. Я знаю,
що люди в суспільстві вважають за краще
думати в попередніх категоріях замість
того, щоб зрозуміти щось незнайоме або спробувати стати
вільними від стереотипів. Арт характеризується
саме порушенням правил..."
Milo:"Ви запитуєте мене, чим я займалась до того, як почала творити "перфоманси?...
Я почала цікавитись мистецтвом у 2007 році під час
навчання психології. Уцей час навчання
я працювала у різних галузях, таких як
у соціальна робота, в рекламі. Крім того,
я працювала протягом дев'яти років з
моїм партнером, відомим фотографом Пітером
Палмом підтримуючи його в реалізації фото проектів,
таких як розробка концепції, організації
та обробки зображень. Отримавши ступінь в
галузі психології, з кінця 2011 я працюю
як художник."
Milo:"Перфоманс в
Art Basel, що ви бачите на цих світлинах називається
Script System (система скриптів). Це елементи когнітивної психології (Когнітивна теорія стверджує, що вирішення проблем приймають форму
алгоритмів — правил, які не обов'язково розуміти, але які обіцяють
рішення- прим. ред). Тобто
кожен з нас знає,
ці сценарії, які ми використовуємо
щодня. Вранці, по дорозі на роботу, ми
будемо діяти майже автоматично, іноді
без усвідомлення нашого довкілля. Я
хотіла, прорватися через цю
стереотипну повсякденну сліпоту і, хоча б на час пробудити людський мозок або трішечки витрусити цю людську
автоматику. Проте реакції пасажирів у громадському транспорті показують,
що навіть гола жінка в трамваї, не може
змінити глибоко вкорінені скрипти (запрограмованість - прим.ред)."
Milo: "Крім того, в Базелі на Art Basel, найвизначнішому арт-ярмарку в світі, я хотіла протиставити некомерційність мого перфомансу пануванню грошей у світі мистецтва, щоб спровокувати думку-поштовх для знаходження діалогу, народити симбіоз соціальної та комерційної цінності мистецтва. Використати шанс, щоб викликати асоціацію між герметичними сталими установами і справжнім життям через характерний голос мистецтва, любові до експериментів. В Art Basel був мій есперимент, якщо хочете, дослідження. Я шукала яскравих вражень в обміні між творчою свободою та комерційними стандартами. Зрештою, негнучкі структури Art Basel вже занадто спираються на традиційні сценарії."
Milo:"На питання, чи не злякається існуюча влада подібної сміливості мистецтва, і чи не буде сприймати це як виклик фундаметальним основам прав (?), я готова відповісти, що... якщо люди бачать у цьому загрозу
їхнім сталим поглядам, вони прагнуть
нібито якоїсь власної ідентифікації з тунельним
зором, як кінь з шорами... Насправді це благодатний
грунт для подвійних стандартів.Мій особистий висновок - якщо всі люди несподівано опиняться в оголеному вигляді на
вулиці, багато соціальних бар'єрів несподівано зникнуть. Тому було б добре, якби всі GO
НЮ. SO! Давайте GO НЮ! Ви згодні?
Milo: "Світ, який нагадує мотиви Спенсера (Герберт Спенсер 27 квітня 1820 — 8 грудня 1903) — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи... адепт захисту природних прав людини... Остаточно затвердив в науковому обігу термін «соціологія» - прим.ред) мені подобається. Але пейзаж з тільки голих людей теж не досягнення мнокультури. Тільки тоді, коли люди здатні і готові не робити жодної відмінності між голим і одягненим, вони отримують дійсно фізичну і духовну свободу. У цьому сенсі можна було б сказати: "Підемо голими або одягненими, це зовсім байдуже!"
Milo: "Світ, який нагадує мотиви Спенсера (Герберт Спенсер 27 квітня 1820 — 8 грудня 1903) — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи... адепт захисту природних прав людини... Остаточно затвердив в науковому обігу термін «соціологія» - прим.ред) мені подобається. Але пейзаж з тільки голих людей теж не досягнення мнокультури. Тільки тоді, коли люди здатні і готові не робити жодної відмінності між голим і одягненим, вони отримують дійсно фізичну і духовну свободу. У цьому сенсі можна було б сказати: "Підемо голими або одягненими, це зовсім байдуже!"
Квітник коментар: " Передбачаю, що значна кількість наших читачів, що ознайомляться з цим постом, будуть якщо і не обурені, то принаймні висловлять сумніви щодо психічної "нормальності" швейцарської художниці. Але перед тим, як це зробити... спробуйте собі відповісти на запитання - "а що таке НОРМАЛЬНІСТЬ?". Наступним спробуйте запитати себе, "чи впевнені Ви, що всі навколо Вас думають так само?" Впевнений, що остання Ваша відповідь буде "НІ". Ось і висновок. Одяг, що ми носимо, статус, з яким ми "носимось" дійсно накладає не просто відбиток... печатку на форми нашої поведінки, стереотипи свтогляду, які ми зазвичай намагаємось нав'язати іншим. Невже вони ідеальні?
Головне, що своїми перфомансами та творчістю Milo Moiré намагається, зайвий раз, донести важливість взаємної терпимості і розуміння, справжньої любові до людей.
Пам'ятаєте? В Едемі Адам та Єва були голими."
Джерела - http://www.milomoire.com/?page_id=7;
Немає коментарів:
Дописати коментар