Квіточка - Осінь.

Поштарка-осінь ходить з дому в дім.
Вона щодня шукає адресата,
який мене сахається. А втім,
шукає безвідносно – розказати:

що листування – менша із покар
у цьому перманентному двобої;
що скроня неба сива і крихка,
й пульсує віднедавна не тобою;

що хронік-жовтень мало не помер
від надміру червоного в палітрі;
а страх зими – химера із химер –
облюбував притулок у півлітрі.

Тому оці римовані листи
перепустка для мене через зиму
в майбутнє, де я сам себе простив
                              за надмір віршування та інтиму.   (Сергій Татчин)

Сьогоднішня Поштарка-Квіточка-Осінь має тіль таке ім'я оскільки мені не вдалось дізнатись як її звуть... хіба що псевдо - Крісті, проте Вона так само чарівна як і Осінь.

                                          Квіточка - Осінь.