Halloween. Це так... еротично.

(В образі симпатичної чарівниці - Христина Ухрінова (Чехія))

Звернімося до Вікіпедії - Геловін (Хеловін, Хелловін; Хеллоуїн; англ. Halloween, Hallowe’en: IPA: /ˌhæləˈwin/) або Відьо́мська ніч (словен. Noč čarovnic, серб. Ноћ вештица, хорв. Noć vještica) — сучасне свято, яке походить від старовинного кельтського. Святкується в ніч проти 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як «надвечір'я Дня всіх святих»...

Історик Ніколас Роджерс, який вивчав витоки Геловін зазначав, що, незважаючи на спроби пов'язати його походження з давньоримським святом Паренталії, прообраз Геловіну, найімовірніше, зародився лише з появою кельтського язичницького свята Савин, опис якого з'являється в староірландській літературі починаючи з X століття. Назва цього свята походить від староірландського слова Samhain, яке означало «кінець літа» та згодом перетворилося в ірландську назву місяця листопада.

Цікаво, що прообраз свята маємо і в нашій українській міфології. За дослідженням письменниці Дари Корній - "В сиву давнину наші предки в ніч з 31 жовтня на 1 листопада зустрічали Велесову ніч (Діди). Вони вірили, що в цю ніч Білобог передає Чорнобогу владу над колом року.
Цю ніч вони вважали ніччю великої сили, коли двері в світ Яві від заходу сонця і до його сходу залишаються відкритими.
І духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб навчати їх і благословити весь рід. В цей вечір запалюються свічі пам'яті, вариться коливо, ставиться на стіл та згадуються, після молитви, за неквапливою родинною вечерею лише добрим словом ті, хто вже "на правді".
На вікна та біля дверей кладуть по цибулині чи по часничині. Про всяк випадок Двері у світ Яві відкриті ж для усіх духів "

Традиційно вважається, що сприйняття Савина як темного язичницького свята, пов'язаного з мертвими, зобов'язане своєю появою християнським ченцям X—XI століть, які писали про нього через приблизно два сторіччя після затвердження Дня всіх святих та приблизно через чотириста років після прийняття Ірландією християнства. Водночас, уже в VIII столітті День усіх святих починає поступово заміщати Савин; завдяки взаємопроникненню гельських традицій та католицьких обрядів, починають формуватися перші зачатки майбутнього Геловіну.

З цього моменту починається спадкоємний розвиток двох свят. Як і Савин, Геловін традиційно відзначається в ніч на 1 листопада. В Шотландії та Ірландії Савин носив назву Oidhche Samhna і Oíche Samhna (на шотландській та ірландській відповідно), і сучасні носії гельських мов і досі позначають Геловін словами Oíche/Oidhche Samhna, зокрема таку назву збережено у Вікіпедії ірландською мовою. Досі на півночі Шотландії та Ірландії прийнято проводити ритуали для заспокоєння мертвих та розповідати вночі 31 жовтня легенди про предків.

Приблизно в XVI столітті склалася традиція випрошування солодощів надвечір 31 жовтня. Діти і дорослі одягали тканинні маски та ходили від одних дверей до інших, вимагаючи від господарів частування та дрібно пустуючи. Звичай вдягати рольові костюми та носити з собою «ліхтар Джека» з'явився лише на рубежі XIX і XX століть, причому в обмін на гроші або їжу спочатку потрібно було пропонувати різні розваги.

Північноамериканські альманахи кінця 18 та початку 19 століття не подають ніяких відомостей про святкування Геловіну там. Наприклад, Пуритани Нової Англії, не схвалювали це свято. Його бурхливе поширення почалося разом із хвилями ірландської та шотландської еміграції до Америки протягом 19 століття. Зрештою, Геловін прижився на новому місці та популяризується звідти в усьому світі.Спершу святкування обмежувалися лише емігрантськими громадами, та вже невдовзі, до середини 20 століття, святкувалося всіма американцями від узбережжя до узбережжя, незалежно від походження, суспільного чи грошового становища.

Головним символом свята є так званий Ліхтар Джека (англ. Jack-o'-lantern — Джек-Ліхтар). Він являє собою гарбуз, на якому вирізано зловісно усміхнене обличчя; всередину гарбуза кладуть запалену свічку. Вперше «світильники Джека» з'явилися у Великій Британії, але спочатку для їх виготовлення використовували брукву або ріпу. Вважалося, що подібний плід, залишений в День всіх святих біля будинку, буде відганяти від нього злих духів. Коли традиція святкування Геловіну поширилася в США, світильники стали робитися з гарбузів, більш доступних та дешевих.
Витоки цього звичаю можна знайти в стародавніх ірландських та британських традиціях вирізання на овочах елементів обличчя під час проведення різних ритуалів. Сучасний вигляд «світильник Джека» отримав приблизно в 1837, тоді ж він і отримав цю назву. В 1866 він вже міцно асоціювався з Геловіном. Втім, у США різьблений гарбуз ще задовго до популяризації Геловіну використовувався як один із символів збору врожаю. В 1900 його використання під час цього свята поступово увійшло в побут.

Окрім випрошування солодощів та носіння різноманітних костюмів, святкування Геловіну також пов'язано з деякими специфічними іграми та ворожіннями. Наприклад, можна зустріти згадки про ворожіння за допомогою шкірки: шотландські дівчата зрізали шкірку з яблук, намагаючись зробити її якомога довше, і кидали через плече. Вважалося, що впала шкірка приймала вигляд першої літери прізвища судженого. Інший звичай ґрунтувався на відомому повір'ї про Криваву Мері, який в наші дні перетворився в популярну міську легенду. Це гадання полягало в тому, що молоді дівчата мали в темному домі піднятися по сходах спиною вперед та провести свічкою перед дзеркалом. Після цього в дзеркалі нібито мало показатися обличчя майбутнього чоловіка, але дівчина могла побачити в дзеркалі й череп — це означало, що вона помре, так і не вийшовши заміж.

Гадання на гарбузі на Геловін у нашому Квітнику демострує чарівна Христина Ухрінова(Kristina Uhrinova), одна з найяскравіших еротичних моделей з Чехії.