Що я встигла цим короновірусним літом.

 

Це літо було особливим. Власне...як і весь цей рік, який ще не завершився. Але ж ЛІТО! У нашій північній півкулі ми завжди покладаємо на нього свої спекотні сподівання. Щось, врешті, стається, а щось ні, проте, інколи самі сподівання нас живлять нічим не гірше за реалізацію цих самих сподівань. Ви запитаєте, ЩО Я ВСТИГЛА ЦИМ КОРОНОВІРУСНИМ ЛІТОМ? Дивіться!

Що я встигла цим короновірусним літом.

Вперше в житті тривалий час бпроводила у медичній, і не тільки, масці...

Під час тотального карантину, нарешті, виспалась досхочу...

Втікла від гомінкого міста з його карантинами, обмеженнями та обсерваціями до родичів у село на півдні Херсонської області...

І саме там насолоджувалась єднанням з природою, спілкуючись з квітами, а не людьми...

Встигла похизуватись у новому купальнику...

І перевірити надійність та зручність нового надувного матрацу...

У селі зустрілась зі своєю давньою подругою...

Навчилась водити мотобайк, про що мріяла ще з минулого року...

Знайшла час, аби сама з собою пограти у нарди...

Проте, за певний час довелось повернутись у місто...

І опинитись на домашньому карантині...

Довелось перейти на дистанційну роботу...

Вигуляти вдома новий комплект вишуканої білизни...

І подражнити чоловіка незвичним кольором панчох до улюбленої вечірньої сукні...

І врешті піддатись на Його умовлення і позувати йому у гаражі...

А потім просто у дворі! Неймовірний досвід!

На хвилі захоплення від отриманого результату зробила фотосесію знайомому фотографу у розкішному інтер'єрі...

І зрозуміла, що потрібно більше приділяти час спорту. Хоча б ранком...

Але справжньою родзинкою стало моє перше нічне купання.