Фріда Кало та Дієго Рівера, Варвара Степанова та Олександр Родченко, Володимир Маяковський та Ліля Брік - творчі та не тільки творчі зв'язки між цими парами широко відомі та добре описані.
Інші пари - як наприклад Федеріко Гарсіа Лорка та Сальвадор Далі - залишаються предметом теорій, чуток і припущень, але інтригують від цього не менше.
Понад 40 пар найвідоміших художників першої половини ХХ
століття, їхні любовні та сексуальні зв'язки як двигуни мистецтва стали темою
виставки, що проходить в лондонському культурному центрі Barbican, - "Сучасні
пари: мистецтво, інтим і авангард".
Ось деякі з найбільш цікавих пар і експонати виставки, які
ілюструють їхні взаємні сторсунки.
Фріда Кало та Дієго Рівера
Дієго Рівера та Фріда Кало
Дієго Рівера та Фріда Кало були пов'язані один з одним все життя. Вони познайомилися в 1922 році: їй було 15, йому 37.
Через три роки, потрапивши в аварію в автобусі, вона
залишилася інвалідом на все життя. У 1927 році Рівера побачив її роботи і
миттєво - першим - оцінив її художній геній. У 1929 році вони одружилися.
 |
| Фріда Кало |
Як художник він вважав її щонайменше рівною собі. Вони
працювали пліч-о-пліч, але нескінченні операції та зради Дієго поступово
перетворили шлюб в кошмар.
У 1939 році вони розлучилися, але через рік, в 1940-му,
одружилися знову. Цього разу, правда, Фріда поставила жорсткі умови: фінансова
незалежність та ніяких сексуальних відносин.
Вона була для нього матір'ю, він був її дитиною. Себе вона
сприймала як пораненого оленя з однойменної картини, що відтворює образ
пронизаного стрілами християнського мученика Святого Себастьяна.
 |
| Картина Фріди Кало "Поранений олень" (1946) - відображення важких болісних відносин художниці з її чоловіком Дієго Ріверою |
Відносини між ними він сприймав як сполучені судини - звідси
й назва його картини.
День смерті Фріди 13 липня 1954 року Рівера вважав
найсумнішим днем свого життя.
 |
| "Сполучені судини" (1938) - картина з навіяною Андре Бретоном назвою показує сприйняття Дієго Ріверою своїх відносин з Фрідою Кало |
Він обернув її труну, виставлену для прощання в Палаці
образотворчих мистецтв в Мехіко, мексиканським прапором і прикрасив серпом і
молотом. Кажуть, що в крематорії, коли йому передали її прах, він схопив жменю
попелу і проковтнув його.
Сам Рівера помер через три роки, в 1957 році.
Варвара Степанова та Олександр Родченко
Родченко та Степанова
Степанова була опорою в життєвих справах, часто брала на
себе адміністративні турботи, з якими відмінно справлялася, але при цьому вона
залишалася оригінальним художником та експериментатором.
Разом вони прожили 40 років; сімейна рівновага похитнулася
лише одного разу, коли Родченко захопився своєю ученицею, талановитим
фотографом Євгенією Лемберг. Саме вона зображена на знаменитій фотографії
"Дівчина з Leica".
На представленій на виставці фотографії 1924 роки ми бачимо
Родченка та Степанову у себе в студії в оточенні створених Степановою в 1922
році декорацій до спектаклю "Смерть Тарєлкіна".
 |
| Родченко та Степанова |
Володимир Маяковський, Ліля Брік, Осип Брік
Найвідоміша "любов утрьох" радянського авангарду
представлена на виставці фотографіями Маяковського і подружжя Брік роботи
Олександра Родченка.
 |
| Володимир Маяковський, Осип Брік, Ліля Брік - найвідоміша "любов утрьох" в історії радянського авангарду |
У радянській історії літератури та мистецтва про цей
потрійний союз написано чимало. Ось як презентують його британському глядачу
куратори "Барбікан".
У липні 1915 року Володимир Маяковський познайомився з
літературним критиком, письменником та редактором Осипом Бриком і його дружиною
Лілею. Зустріч започаткувала бурхливі відносини трьох, що тривали 15 років і привели
до створення низки найважливіших творів російського революційного авангарду.
Відносини ці ставили на чільне місце дружбу, любов та
творчість на противагу віджилим, на думку учасників цього творчо-любовного
альянсу, нормам буржуазної моралі.
На момент революції 1917 року 22-річний Маяковський був
ключовою фігурою естетичної течії проти істеблішменту, що охопила Росію і
висувала своїм завданням створити нове суспільство відповідно до принципів
футуризму.
Ліля та Осип належали до того ж, рухомого революційними
ідеями молодого покоління, і обидва пристрасно закохалися в поета.
Ліля була музою Маяковського навіть в ті періоди, коли вони
розлучалися, а Осип протягом усіх цих років був пристрасним шанувальником і
пропагандистом його творчості. Він був ідеологом об'єднання "ЛЕФ" (
"Лівий фронт мистецтв"), який був рупором революції та центром
тяжіння кращих талантів російського авангарду.
Всі троє дружили та співпрацювали з Варварою Степановою та
Олександром Родченком.
Доротея Таннінг та Макс Ернст
Так подружжя Доротея Таннінг та Макс Ернст помістило себе в скульптуру Ернста
Американська художниця та письменниця Доротея Таннінг цілком
зрозуміло дратувалася, коли в інтерв'ю її запитували майже виключно про
чоловіка - одного із класиків дадаїзму та сюрреалізму Макса Ернста.
Одного разу вона написала (про себе в третій особі):
"Її існування як художника було сильно підірвано її існуванням як дружини
Макса".
Однак трохи пізніше вона додала: "Любов перемагає
все".
Познайомилися вони в Нью-Йорку в 1942 році. Доротеї Таннінг
було 32 роки, вона працювала ілюстратором каталогів модного універмагу Macy's.
Уроджений німець, Ернст стояв біля витоків дадаїзму в Кельні
в роки Першої світової війни, але на початку 20-х років перебрався до Парижа,
де, тісно співпрацюючи з Андре Бретоном, Полем Елюаром та Сальвадором Далі,
став однією з провідних фігур сюрреалізму.
У 1939 році, коли в Париж увійшли нацисти, він втік до
Америки за допомогою Пеггі Гуггенхайм - багатої покровительки сучасного
мистецтва і засновниці знаменитого музею свого імені.
До моменту знайомства Макса та Доротеї Пеггі Гуггенхайм вже
була дружиною всесвітньо відомого художника. Побувавши в майстерні молодої
художниці, Ернст був настільки вражений, що умовив дружину включити картину
Таннінг в підготовлювану нею у себе в галереї виставку "30 жінок".
Виставка стала називатися "31 жінка", і вже через тиждень Ернст
переїхав жити до Доротеї.
 |
| Картина Доротеї Таннінг "Вознесіння" (1946). Все життя роботи Доротеї Таннінг несли на собі відбиток імені та творчості її чоловіка Макса Ернста |
"Краще б я залишила виставку "30 жінок"- з
досадою говорила потім Пеггі Гуггенхайм.
Макс та Доротея одружилися в 1946 році. Весільна церемонія
була подвійною - художник, фотограф та кінорежисер Ман Рей вирішив укласти свій
шлюб з Жульєт Браунер разом з друзями Максом та Доротеєю.
Прожили вони разом 30 років, аж до смерті Ернста в 1976
році. Доротея пережила чоловіка на 36 років і померла у 2012 році у віці 102
років.
Незадовго до смерті своє складне ставлення до чоловіка, де
приватне виявилося нерозривно пов'язане з творчим, - Таннінг висловила у
віршах:
"Багато років тому / Я з ніжністю прийняла до себе
чоловіка/ Простий людський акт/ перетворився в вирішальний факт/На моїй роботі
- його вічна пляма/Але я не можу зрозуміти чому/ На його роботах немає моєї
плями.
 |
| Доротея Таннінг |
Федеріко Гарсіа Лорка та Сальвадор Далі
"Ти - християнська буря, якій потрібно моє язичництво.
Я приїду і дам тобі морські ліки. Буде зима, і ми розпалимо вогонь. Бідні звірі
будуть тремтіти від холоду. Ти згадаєш, що ти винахідник чудових речей, і ми
будемо жити разом.... "
З такими пристрасними словами звернувся Сальвадор Далі
влітку 1928 року до свого друга Федеріко Гарсіа Лорка.
Відносини між двома геніями почалися в 1923 році та тривали
до 1936-го, коли Лорку вбили прихильники генерала Франсіско Франко на початку
Громадянської війни в Іспанії.
Світло на них проливають листи між двома друзями, зібрані та
опубліковані в 2013 році іспанським журналістом Віктором Фернандесом.
Ніхто не знає вірогідно, чи перетворився зовсім виразний
еротизм цих відносин у відвертий сексуальний зв'язок. Але гомосексуальний
імпульс пронизує все листування.
"Це була гра спокуси. Лорка намагається представити
себе у кращому вигляді та словами завоювати Далі, який, в свою чергу, прагне
встати на той же інтелектуальний рівень, що і поет. Лорка намагається зловити
Далі у свої тенета; Далі до певної міри піддається", - так характеризує
те, що відбувалося між ними Фернандес.
А ось як досить відверто і водночас двозначно описував цю
любов-дружбу сам Далі:
"Він, як всі знають, був гомосексуалом і був шалено
закоханий в мене. Двічі він намагався зі мною переспати, що мене дратувало. Я ж
гомосексуалом не був і поступатися йому не мав наміру. Не кажучи вже про те, що
це боляче. Тому нічого з цього не вийшло. Але я все ж відчував себе неймовірно
задоволеним. Я розумів, що він великий поет, і мені здавалося, що я винний йому
частинку тіла Божественного Далі".
 |
| "Еротичне трагічне кохання" - так характеризував свої відносини з Федеріко Гарсіа Лоркою Сальвадор Далі |
У 1928 році відносини помітно охололи, причиною для цього
була поява в них третьої людини - Луїса Бунюеля. Майбутній великий режисер
разом з Далі написав сценарій свого першого фільму "Андалузький пес".
Уродженець Андалузії Лорка вважав назву фільму уколом на його адресу.
Лорка й Далі безумовно здійснювали творчий вплив один на
одного. Лорка написав "Оду Сальвадору Далі", а образи поета постійно
з'являлися в малюнках Далі, особливо після смерті Лорки. Ну і, звичайно, Далі
був автором костюмів та декорацій до спектаклю за п'єсою Лорки "Марина
Пінеда".
Далі завжди вважав себе в якійсь мірі відповідальним за
загибель Лорки. Він відчував, що не виявив достатньої наполегливості і не зумів
в 1936 році переконати Лорку виїхати з ним до Італії.
Після смерті своєї дружини Гали у 1982 році Далі в своїх
думках все далі й далі йшов від реальності в роки своєї молодості та дружби з
Лоркою та Бунюелем.
В кінці життя, коли він відмовлявся їсти та важив 34
кілограми, одна з доглядальниць розповідала, що єдиними словами, які можна було
розібрати в його незв'язному бурмотінні, були "Мій друг Лорка".
- оглядач з питань культури
Джерело - https://www.bbc.com/ukrainian/features-46069425
Немає коментарів:
Дописати коментар