Учень, вчителька, любов. Фільм "Забуті". Нове українське кіно.

 

Йому - 17, їй - 30. Він - учень, вона - вчителька, між ними пристрасть, навколо сніги і безвихідь життя в "ЛНР"...

Увага: текст містить спойлери

Фільм "Забуті" режисерки Дар'ї Онищенко про вчительку української мови Ніну, яка залишилась в Луганську, і про старшокласника Андрія, який вивішує там жовто-блакитний прапор, відкривав цьогорічний кінофестиваль "Молодість".

Ми зустрілись з Дар'єю Онищенко перед українським прокатом фільму, який починається 3 вересня. Стрічку адаптували для показу людям з вадами слуху та зору, що для українського кіно є рідкістю.

"Забуті" - про людей, які залишились жити в "ЛНР". Про спецслужби, які займаються і розвідкою, і контрабандою, про пропаганду у ЗМІ, про школяра-сироту, у якого не залишилось нічого. Лише місто. І те захопили сепаратисти.

Дар'я Онищенко також розповіла в інтерв'ю ВВС News Україна про те, як режисерам у фільмах нав'язували дружин і коханок багатих людей, про забутих у "ЛНР" і про те, яким буде фільм "Малевич".

"Твоя мова - коров'яча мова"

ВВС News Україна: Враження, що "Забуті" про два світогляди - людини, яка пристосовується до будь-яких умов, до нової влади, нових паспортів, і людини, яка в цих умовах хоче виїхати. Чому фільм "Забуті" варто дивитися?

Дар'я Онищенко: Фільм підіймає важливі проблеми - це той моральний конфлікт, кому байдуже, а кому ні. Наша героїня Ніна живе в окупованому Луганську і не може миритися з несправедливістю, з так званим "Руським миром", коли їй забороняють говорити рідною мовою, коли вбивають людей. Вона не може мовчати, жити поруч з цим і хоче поїхати. Але не може через роботу чоловіка. А чоловік - це той герой, який пливе по течії, якому зручно. Він отримує тут гроші і розуміє, що в Україні він нікому не потрібен.

Дар'я Оніщенко

ВВС News Україна: У фільмі справді пристрасними вийшли любовні сцени. Кінокритики вас за це хвалили. Розкажіть більше про цих двох героїв - старшокласника і вчительку.

Дар'я Онищенко: Між ними не пристрасне кохання, а скоріше втеча від реальності. Я не думаю, що вчителька кохає цього 17-річного хлопця. Ні, вона кохає свого чоловіка.

У них складні стосунки, вони багато років не дивляться один одному в очі. А цей хлопець - це ковток свіжого повітря, рідна для неї душа серед несправедливості навколо.

Це таке намагання змінити світ, побороти цю війну. Це власний протест. Вона не може боротися з усіма навколо - з політиками, сепаратистами, вона бореться зі своїм чоловіком, який зайняв нейтральну позицію.

ВВС News Україна: У фільмі є протест проти суспільства і тиску в "ЛНР". Вчительці в обличчя кажуть, що ти говориш коров'ячою мовою, переходь на російську, а вона у відповідь виливає вино. Такі сцени в реальному житті в Луганську можливі, коли люди так відкрито протестують, залишаючись жити там?

Дар'я Онищенко: Цей фільм побудовано на реалістичних історіях і враженнях людей з окупованих територій.

Ці слова про "коров'ячу мову" Ніна почула від близької подруги. Вона не вилила вино на відомого сепаратиста. Ця історія показує, що її друзі змінилися. У багатьох знайдуться такі приклади, коли люди переставали бути друзями.

Забуті люди

ВВС News Україна: Ви говорили, що вас надихнули на цю стрічку поїздки на Донбас з німецькими журналістами. Розкажіть про ваш досвід, що ви побачили там, що увійшло до цього фільму.

Дар'я Онищенко: Мене вразило те, через що ми і назвали фільм "Забуті". Що люди, які з різних причин не змогли виїхати і залишилися там, вони називали себе забутими.

У всіх були різні причини залишитися - у когось хвора бабуся, хтось не хотів втратити бізнес, хтось вірив, що скоро все закінчиться.

Люди ж, які виїхали, вони ж залишили все своє життя позаду. Це важко уявити, коли у тебе було все і ти раптово починаєш життя з нуля.

Тема біженців, переселенців актуальна і в Україні, і в Німеччині, де я зараз живу.

До цих людей є багато зухвалого і дискримінаційного ставлення. Їх бояться. Але злочинці є скрізь, і коли такі проблеми виникають, то не можна всіх узагальнювати. Так і виникає дискримінація.

ВВС News Україна: Увага до тем війни зменшується і в Україні, і на Заході. Як вам вдалася переконати міжнародних партнерів, швейцарські фонди, що на цей фільм варто виділити гроші, що ця тема буде цікава міжнародному глядачу?

Дар'я Онищенко: Тема біженців актуальна і глобальна. Окупованих територій, на жаль, є багато у світі.

Я вважаю, що фільми з історіями звичайних людей з зони конфлікту трохи пояснюють, в чому причина цього.

Європейська публіка часто не розуміє різниці між Україною і Росією, різницю між нашими мовами. На наших показах на міжнародних фестивалях люди підходили до мене і розпитували про Україну.

Ця тема зникла з новин. Люди не знають, що у нас досі є окуповані території, ці "республіки", що у нас досі стріляють.

ВВС News Україна: "Забуті" критикують за те, що головні герої часом говорять очевидні речі, які можна було пропустити. Можливо, це стається через те, що фільм орієнтується на іноземного глядача? Щоб ви на це відповіли?

Дар'я Онищенко: Це реалістичне кіно. Я не ставила за мету когось дивувати. Я розповідаю справжню історію. Мені важливо, щоб вона звучала правдиво. Так, ви праві, що я орієнтуйсь на міжнародного глядача, і деякі речі мають бути зрозумілими. Їх треба пояснити, інакше фільм не візьмуть на фестиваль, у прокат.

ВВС News Україна: Авторські фільми не дуже гарно йдуть у прокаті. "Забуті" виходять у вересні. Які у вас очікування? Глядач піде на таке кіно?

Дар'я Онищенко: У цьому фільмі цікава лінія кохання - любовний трикутник. Я сподіваюсь, що глядача це трохи зацікавить, окрім важкої соціальної теми війни.

Але все одно авторське кіно передбачає думаючого і зацікавленого глядача. Зараз в умовах пандемії радіємо кожному, хто прийде в кінотеатр. Потім фільм вийде онлайн.

ВВС News Україна: На які фестивалі ви ще плануєте подавати фільм "Забуті"?

Дар'я Онищенко: Вже було шість фестивалів. Фільм показували у Польщі, Німеччини, Італії, Австрії, Португалії. Збираємось показати ще у Сербії та у Німеччині. Через пандемію багато фестивалів перенесли.

"Розстріляні скульптури"

ВВС News Україна: Ви співпрацювали з відомою українською скульпторкою Марією Куліковською. У фільмі вона розстрілює власні скульптури. Розкажіть про цей перформанс, що він означає?

Дар'я Онищенко: За цим перформансом стоїть реальна історія, яка трапилася у Донецьку у 2014 році. До відомого у Донецьку артцентру "Ізоляція", що розміщувався на території колишнього заводу, увірвалися сепаратисти. В ефірі російських каналів вони розстріляли скульптури Марії. Це такі жіночі тіла з мила, а її внесли у заборонний список. Зараз на тому місці у Донецьку є тюрма для полонених. Ми хотіли нагадати про цю трагедію, поєднати два мистецтва - кіно і скульптури.

У фільмі вона втілює образ своїх ворогів. Це її власний реванш після того, що трапилося з її скульптурами. Для мене це момент про те, що всі злочинні режими намагаються знищувати культурні цінності. Культура є проявом свободи, а кожен режим намагається цю свободу придушити.

Український Малевич

ВВС News Україна: Розкажіть про ваш наступний проєкт - фільм "Малевич"? Який він, де будуть зйомки?

Дар'я Онищенко: Це буде історичний художній фільм, байопік, заснований на житті і творчості художника Казимира Малевича.

Історію ми побудували на конфлікті Малевича з відомим конструктивістом Володимиром Татліним, який так само, як і Малевич, був з України. Ми багато розповідаємо про зв'язок Малевича з Україною. Він провів дитинство в українських селах, був одним з небагатьох художників, який наважився відкрито зображувати Голодомор у своїх роботах. Вважав себе українцем.

ВВС News Україна: Фільм буде українським?

Дар'я Онищенко: Так. Можливо, це буде копродукція з Польщею. Знімати будемо переважно в Україні, можливо, у Польщі матимемо декілька знімальних днів. Коли? Це буде залежати, чи виграємо ми наступний пітчинг Держкіно.

Роль Малевича дещо недооцінена в нашій історії. Він мав вплив на розвиток всього сучасного дизайну, архітектури і мистецтва. Це мало хто знає. Не тільки у нас, навіть у Європі, коли я говорю про Малевича, то про нього кажуть, це той хлопець, який намалював чорний квадрат.

Тому історія його життя, боротьби з радянською владою, історія боротьби, щоб змінити уявлення про мистецтво, - це дуже цікаво і актуально.

ВВС News Україна: Актора на роль Малевича вже знайшли?

Дар'я Онищенко: Вже є кандидати на роль Малевича і Татліна. Поки не називатимемо імена. Актор - це важкий вибір. Всі будуть шукати порівняння зі справжнім Малевичем.

Якщо все буде дуже добре, то у нас вже є дуже сильний Малевич.

ВВС News Україна: Доля фільму залежить від того, чи виділить гроші Держкіно?

Дар'я Онищенко: Фільм повністю залежить від того, чи буде державне фінансування. Якщо знімати історичну картину з маленьким бюджетом, то вона буде виглядати дешево і погано. Але, яким би не був результат, ми будемо боротися за наш проєкт, будемо шукати для нього кошти.

Гроші за однієї умови

ВВС News Україна: Ви брали участь у конкурсах за різних керівників Держкіно. У вас є пов'язані з цим цікаві історії?

Дар'я Онищенко: Ще за часів Януковича на пітчингу мого фільму "Істальгія" мене поставили перед вибором - я отримаю гроші, якщо я візьму у фільм конкретну актрису. Якщо не візьму, то гроші не отримаю. Для мене це був важкий вибір - взяти актрису, з якою ти не хочеш працювати, втратити у якості фільму, чи не взяти і втратити можливість взагалі зняти фільм, адже гроші шукаються роками.

Я взяла актрису. Добре, що це була не головна роль і вона фільму не зашкодила. "Істальгія" вийшла цікавим фільмом, вона була успішною на кінофестивалях.

Це такий показовий момент, як все це працювало раніше. Зараз в Україні змінилося дуже багато. За часів Пилипа Ільєнка (попереднього голови Держкіно - Ред.) наше Держкіно вийшло на новий міжнародний рівень, таких історій, як з тією акторкою, вже не було. Акторів вже не нав'язують.

ВВС News Україна: Раніше нав'язували часто?

Дар'я Онищенко: Звичайно. Раніше багато режисерів шукали гроші на кіно у приватних інвесторів. І часто вони нав'язували своїх коханок, дружин, які ніколи не грали і грати не вміли. Були моделями чи співачками.

Джерело - https://www.bbc.com/ukrainian/features-53933006