Одне з найбільш визначних весняних язичницьких свят, присвячене родючості. Вальпургієва ніч відзначається вночі з 30 квітня на 1 травня на більшій частині Центральної та Північної Європи на ознаменування квітучої весни. Проте "вальпургієвим" це свято називається помилково.
Багато країн Західної Європи століттями зустрічають Вальпургієву ніч - дату, коли, згідно з легендами, відкриваються ворота в потойбічний світ, істоти виходять у світ живих людей, а відьми збираються на шабаші. УНІАН розповість, чому Вальпургієва ніч так називається і в чому різниця між західноєвропейським і слов'янським святами.
Вальпургієва ніч: історія
Згідно з повір'ями, в VIII столітті в Німеччині жила черниця на ім'я Вальпурга (Вальбурга). Вона прибула з Англії і заснувала монастир Хайденхайм, так як німецькі землі на той момент були повністю під впливом язичництва, а Вальпурга продовжувала місію свого батька - поширювала християнство.
Черниця незабаром стала відомою далеко за межами монастиря, завдяки своїм чудотворінням. Відомо, що вона рятувала людей від голоду, хвороб, епідемій, була покровителькою породіль і селян. Вальпурга просвіщала язичників, займалася духовною та інтелектуальною працею - вільно говорила і писала на декількох мовах, створювала життєпис відомих людей. Померла свята Вальпурга близько 780-го року, а її мощі при перенесенні почали мироточити.Таким чином виходить, що 1 травня - день пам'яті святої Вальпурги, яка ніякого відношення до магії і чаклунства не мала. Загальна помилка виникла з іншої, хоча і кілька банальної, причини.
Свято Бельтайн - традиції і дата
У календарі древніх кельтів існували два найважливіших свята - Самайн (Самхейн) 1 листопада і Бельтайн (Бельтейн) 1 травня. Пов'язані вони були з тваринництвом - вигоном худоби на літні пасовища навесні і загоном тварин восени.
Головний ритуал Бельтайна - розпалювання багать на височинах, проведення обрядів друїдів, читання змов і жертвопринесення.
У таких церемоній з вогнем було дві мети:- Шанування сил природи і Бога сонця - зберегти неушкодженими стада, отримати хороший приплід худоби, урожай на полях.
- Очищення і захист - уберегти громаду від грому і блискавки, граду, хвороб, злих чар чарівників і чаклунів.
У стародавні часи кельти приносили в жертву людей, потім змінили їх на тварин, а починаючи з XIX століття використовували в якості дарів Богам пироги або освячений в церкві хліб.
Історики стверджують, що в цю ж дату відьми сідали на мітла і літали над поселеннями, намагаючись перешкодити людям зустріти весну і помолитися своїм Богам. Саме тому ніч з 30 квітня на 1 травня вважається відьминською, а назва "Вальпургієва" з'явилося потім, в результаті історичної помилки.
Проте, скоріш за все, цю ніч "відьмовською" зробили християнські священники у намаганні демонізувати дохристиянські традиції. Тому, особисто у мене виникають сумніви у правдивості "свідчень", що язичники приносили людські жертви заради життєдайного свята родючесті. Смерть заради родючесті???
"Вальпургієва" ніч в Україні
По перше - не ніч, а день, оскільки наші предки практикували культ життєдайного Сонця, тому всі свята були пов'язані з сонячних ритмом. Тому і назва свята ЖИВИН ДЕНЬ. У наших предків, які ніякого уявлення про святу Вальпургу не мали, було своє торжество - Живин день. 1 травня вони шанували головну покровительку Роду і Цілющої Сили - Богиню Живу. Відомо, що слово "життя" у стародавніх слов'ян звучало як "живіт" - живе тіло.
Праукраїнці в цю дату проводили язичницькі обряди, поклоняючись Богам, які дарують землі родючість. Ритуали були схожі на кельтські - люди розпалювали багаття і стрибали через них, очищаючи тіло і душу, а молоді дівчата брали мітла в руки і ходили навколо багать, проганяючи нечисту силу. Тепер розумієте звідки взялися історії про відьом та мітли?!!!Також молоді жінки ходили в ліс і збирали трави - вважалося, що в ніч з 30 квітня на 1 травня вони стають цілющими. Крім того, сни в Живин день або Вальпургієву ніч завжди віщі - радимо запам'ятати, що вам присниться.
Немає коментарів:
Дописати коментар