коли немислима тривога
нас розділятиме стіною,
не залишай мене одного,
побудь зі мною!
коли - в остачі - біля мене
ніхто лишитися не схоче,
тулись щоночі, а щоденно
дивись у очі.
чекти зранку бога кави,
що ходить вдвох із богом торта
хотіти сексу і добавки
й мовчати гордо!
(віршовані рядки від - Сергій Татчин)
Немає коментарів:
Дописати коментар