У віруваннях праукраїнців світ не мав чіткого поділу на видимий, природний, та невидимий, позаприродний. Люди поклонялися богам, намагаючись здобути їхню прихильність, і водночас спілкувалися з істотами нижчого порядку. Наші давні предки вшановували дерева і трави, джерела та ріки, гори і степи, ліси та поля, населяли їх химерними чарівними істотами, яких називали духами. Прадавні українці персоніфікували вітри, буревії, дощі, снігопади, пори року й інші атмосферні та природні явища. У своїй книзі "Чарівні істоти українського міфу. Духи природи" письменниця Дара Корній відкриває нам цей дивовижний чарівний світ і ми дізнаємось, що МАВКУ придумала не Леся Українка, а наша геніальна українка використала цей образ. Мавка - істота української міфології, що проявляє себе в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Живуть не тільки в лісі, а і уводі(русалка) чи в горах. Пропоную уявити собі МАВКУ ЗИМОВУ ЛІСОВУ...
Немає коментарів:
Дописати коментар