Рік тому росіяни гордо називали свою армію "друга армія світу"(а поза очі, я думаю, що вони вважали себе "першою армією"). Власне, вона такою й була за даними щорічного рейтингу Global Firepower, тоді як Збройні сили України посідали у цьому ж рейтингу скромну 22-гу позицію. Але одна справа рейтинги, а зовсім інше – реальний стан справ.
Починаючи з 24 лютого 2022 року Росія втратила 93% запланованих до участі у війні військових, 90% усіх танків, 80% ракет і 70% артилерії. Втрати РФ за перший рік війни безпрецедентні, з якого боку на них не глянь. Для розуміння масштабів халепи, в яку втягнула себе країна-агресор, OBOZREVATEL пропонує ознайомитись із найрезонанснішими з них.
Втрати живої сили
Для вторгнення в Україну Росія, за даними американської розвідки, підготувала і стягнула у прикордонні райони близько 150 000 своїх військових. Згідно з інформацією про втрати російської армії від Генштабу ЗСУ, за рік війни Росія лише вбитими втратила майже стільки ж – 145 850 військових. При цьому російські втрати пораненими оцінюються щонайменше в три, а то й у п'ять разів більшими.
Уже за перший місяць повномасштабної війни з Україною Росія втратила більше солдатів, аніж за 2,5 роки у Чечні та за 10 років війни СРСР в Афганістані.
Як відомо, у ході двох російсько-чеченських воєн, які тривали близько 2,5 років, Росія втратила близько 13 тисяч військовослужбовців. За десять років війни в Афганістані втрати Радянської армії становили 15 100 солдатів. В Україні ж лише за перший місяць війни, за даними Генштабу ЗСУ, втрати держави-агресора перевищили 16 100 осіб.
Коли заготовлений для "спеціальної воєнної операції" контингент став закінчуватись, росіяни намагались поповнити його ряди з військових частин у "екзотичних" віддалених регіонах Росії – не допомогло. Потім вивели з Таджикистану, Вірменії, Сирії та окупованих регіонів Азербайджану (Нагірний Карабах) і Грузії (Абхазія, Південна Осетія) частину "миротворців" – теж не допомогло. Потім мобілізували майже все чоловіче населення в так званих "ЛНР" і "ДНР" – з тим же успіхом. Потім дозволили ПВК "Вагнер" вербувати новобранців у в'язницях і колоніях та оголосили по всій Росії "часткову мобілізацію" – судячи зі статистики щоденних російських втрат, теж не дуже допомагає.
Привертає увагу й те, що серед 145 850 безповоротно втрачених росіян 12 мали військове звання "генерал" (для порівняння: США протягом усіх своїх воєн в Афганістані та Іраку, які тривали понад 20 років, втратили 7 281 військового і лише одного генерала).
Втрати військової техніки
За даними The Military Balance, на початок повномасштабного вторгнення в Україну Росія мала близько 20 000 одиниць важкої бронетехніки (танки, БМП, БТР) і 3700 артилерійських систем. Співвідношення кількості солдатів і бронетехніки в російській армії було 18/1, тобто на 18 солдатів припадав принаймні один танк, БМП чи БТР (для порівняння: в українській армії це співвідношення було приблизно 100/1)
Однак після року війни в Україні ця найбільша танкова армія світу перестала існувати та стала найбільшим "постачальником" техніки до ЗСУ – лише за підтвердженими даними, Україна за рік війни втратила 459 своїх танків, тоді як здобула як трофей понад 500 російських. У такий спосіб українські танкові війська повністю компенсували власні втрати за рахунок трофеїв.
Варто зауважити, що ця статистика враховує лише ту техніку, щодо знищення якої є фото- чи відеодокази. Реальна ж кількість є набагато більшою, адже не завжди буває можливість зафіксувати знищену техніку під час чи після бою. Наприклад, за даними українського Генштабу, Росія вже втратила 3 350 танків, і немає жодних підстав їм не вірити.
При цьому діапазон втрат широкий – від середнього радянського танка Т-62 виробництва 1960-х років до найсучасніших серійних моделей основних бойових танків Т-90 (про вічно перспективний Т-14 "Армата" поки не будемо, оскільки немає жодних доказів ані їхнього серійного виробництва, ані участі у війні – є лише пропагандистські відеоролики з не більше аніж двома танками у кадрі).
На танках Т-90 варто зупинитись більш детально як на найбільшій гордості російської армії на суходолі. За даними Oryx, наразі підтверджено втрати Росією 52 танків Т-90 різних модифікацій (знищених або захоплених українськими військовими), а саме: 34 танків Т-90А, шести Т-90С та 12 танків Т-90М. А український військово-політичний оглядач Олександр Коваленко стверджує, що, за незадокументованими даними, Росія втратила 70 танків Т-90 різних модифікацій з 350, які мала на початок війни.
 |
| трофейний Т-90 |
Цікаво, що станом на сьогодні на озброєнні ЗСУ є 16 трофейних російських танків Т-90, щонайменше два з яких у найсучаснішій версії Т-90М "Прорив" і один – в експортній версії Т-90С. Таким чином станом на кінець першого року війни Україна вимушено стала одним з операторів сучасних російських танків Т-90, маючи їх на озброєнні більше, аніж разом Вірменія і Туркменістан, що їх експортують.
Окремо варто зупинитись на танках Т-90С. Спочатку вони призначалися для експорту в Алжир, Туркменістан і В'єтнам, але після серйозних втрат у бронетехніці, восени 2022 року були передані російській армії. Надходження на озброєння експортних танків може означати, що втрати російської армії у бронетехніці є настільки великими, що покрити їх без зриву експортних контрактів вже неможливо.
Але не танками єдиними. Крім них, за рік війни Росія втратила понад 6 593 бойових броньованих машин (БТР, БМП тощо), 2 352 артилерійських установок, 471 систему залпового вогню, 244 засоби протиповітряної оборони, а також 5 215 одиниць іншої автомобільної техніки і 228 спеціальної техніки. І ці цифри збільшуються щодня.
Втрати авіації
За даними The Military Balance, на початок повномасштабного вторгнення в Україну Росія мала понад 2 800 одиниць бойової авіації. Насамперед це літаки (винищувачі, бомбардувальники, штурмовики, стратегічні бомбардувальники) і гелікоптери.
За даними Генштабу ЗСУ, за рік війни українські військові відмінусували від цього списку 586 найбоєздатніших одиниць – 299 літаків і 287 гелікоптерів. Це більш ніж вдвічі перевищує втрати Радянської армії за весь час війни в Афганістані, де за 10 років було втрачено 118 радянських літаків.
У літаків серед втрат фігурують насамперед дозвукові фронтові штурмовики Су-25, винищувачі-бомбардувальники Су-34, винищувачі Су-30, фронтові надзвукові бомбардувальники Су-24, сучасні багатоцільові винищувачі Су-35, надзвукові винищувачі-перехоплювачі дальньої дії МіГ-31 і навіть один військово-транспортний літак Іл-76, який в армії РФ використовується для висадження повітряного десанту.
Тут варто відзначити втрати багатоцільових винищувачів Су-35, які були взяті на озброєння ВКС РФ лише у 2008 році і до цієї війни вважалися невразливими. Цікаво, що серед підтверджених втрат Су-35 зафіксовані втрати у повітряних боях проти українських МіГ-29, які вважаються літаками нижчого класу. Це ще раз доводить поширену серед бойових пілотів істину, що головне не літак, а те, хто ним керує.
 |
| залишки збитого СУ-35 |
Серед збитих вертольотів можна виділити десятки бойових вертольотів Ка-52 "Алігатор", які самі росіяни називають летючими танками. Це сучасні (наскільки це можливо в Росії) бойові вертольоти, які експлуатуються лише з 2008 року і до війни в Україні також вважалися невразливими, однак вже у перший день війни кілька з них були збиті з підствольних гранатометів стрілецької зброї. Також серед втрат значаться штурмові вертольоти Мі-24 і Мі-35, багатоцільові вертольоти Мі-8 і ударні вертольоти М-28.
Окрім літаків та вертольотів, ЗСУ збили або приземлили 2011 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, найпоширенішими з яких є розвідувальні "Орлан-10".
Окремо варто виділити втрату стратегічних бомбардувальників, якими росіяни здійснюють ракетні обстріли українських населених пунктів з безпечної відстані. Внаслідок "бавовни" невідомого походження на російських військових аеродромах було пошкоджено щонайменше 7 бомбардувальників Ту-95 та один Ту-22.
Звісно, у Росії ще залишається достатньо бойової авіації для продовження війни, однак як і у випадку з танками, найбільш боєздатні з них вже були задіяні у війні і зазнали втрат. Ті ж літаки, що поки що уціліли, наздоганяє проблема зношеності двигунів, вирішувати яку сучасна Росія, за даними аналітиків, у промислових масштабах не здатна.
Втрати на флоті
На початку повномасштабної війни у Кремлі не приховували, що Чорноморський флот РФ є ключовим елементом у завоюванні України. Однак досить швидко грамотними діями українських військових його роль було зведено до мінімуму.
На 24 лютого 2022 року Чорноморський флот РФ налічував 6 дизельно-електричних підводних човнів, 6 великих надводних кораблів (зокрема, ракетний крейсер), 36 інших кораблів (серед яких десантні), а також допоміжні судна. Це з урахуванням тих, що під приводом навчань були передислоковані у Чорне море у січні 2022 року зі складу Північного, Балтійського та Тихоокеанського флотів.
Станом на сьогодні Збройні сили України потопили або серйозно пошкодили 18 російських кораблів, серед яких флагман Чорноморського флоту – ракетний крейсер "Москва". Крім "Москви", пішли на дно: великий десантний корабель "Саратов", десантний катер "Серна" й рятувальне буксирне судно "Рятувальник Василь Бех"
Також було серйозно пошкоджено або виведено з ладу два великі десантні кораблі "Цезар Куніков" (повернувся у стрій) і "Новочеркаськ", судно тилового забезпечення "Всеволод Бобров", фрегати "Адмірал Макаров" (новий флагман ЧФ РФ) і "Адмірал Григорович", тральник "Іван Голубець" і близько десятка патрульних катерів "Раптор".
Найбільших втрат росіяни зазнали в акваторії острова Зміїний унаслідок роботи українських берегових протикорабельних установок та ударних безпілотників, після чого у червні зробили "жест доброї волі" та відвели свої плавзасоби на безпечну для себе відстань.
Втрати ракет
За даними міністра оборони України Олексія Резнікова, станом на 24 лютого 2022 року у Росії було накопичено 2257 стратегічних високоточних ракет. Плюс відомо, що під час війни було виготовлено 596 таких ракет. З них вже було використано 2421 ракету. Таким чином неважко порахувати, що другий рік війни Росія починає з запасом лише у 432 ракети і з можливістю виготовлення не більше 40 ракет на місяць.
Серед них на початок війни було 800 балістичних ракет "Іскандер" сухопутного базування, плюс було довиготовлено 36 ракет вже під час війни (сумарно 836). 744 таких ракети було використано і 92 ракети залишилось (11% від того, що було). Що стосується крилатих "Іскандерів", то їх на початок війни було 100, плюс 20 довиготовили (усього 120) і 68 використали. Наразі залишилось 52 ракети, або 44%.
Крилатих ракет морського базування "Калібр" на початок війни було 500 штук, ще 190 виготовили під час війни, що разом складає 690. 650 ракет Росія вже використала, тож залишилось 40, що становить лише 6% від загальної кількості.
Кількість ракет повітряного базування Х-101 і Х-555 скоротилася з початку війни на 722 (було 444, плюс 330 виготовили під час війни, усього 774) і зараз становить 52 одиниці (7% від того, що було). Також приблизно вдвічі зменшилася кількість ракет Х-22/Х-32, які вже не виготовляються – з 370 до 145 (39%).
У той же час стало більше надзвукових ракет повітряного базування Х-47М2 "Кинджал". Було 43, під час війни виготовили ще 20 (разом 63), тоді як витратили лише 12. Таким чином після року війни у Росії залишається 51 ракета "Кинджал", що становить 81% від попередньої кількості.
Водночас в армії РФ залишається досить великою кількість тактичних ракет. Зокрема, сумарно ракет 3М-55 "Онікс", С-300, Х-29/31/35/58/59 ще залишається 7310 одиниць або 78%. Загалом за перший рік війни їх було використано 2110 штук та виготовлено 450.
Крім того, за перший рік війни Росія втратила 718 іранських дронів-камікадзе Shahed різних моделей. Залишилось 32 штуки (8%), однак російська армія може отримати нову партію з Ірану.
Немає коментарів:
Дописати коментар