Студійна Меланхолія Елканського.

Назар Елканський. Якби не знати, що це реальний київський Майстер Світлин, можна було б пофантазувати, що це ім1я взято з якогось середньовічного епосу. Елканський... Погодьтесь, що це прізвище чудово б личило якомусь західноєвропейському алхіміку чи дворянину. Натомість ім'я НАЗАР одразу формує у свідомості його українське походження і тим створює певну інтригу. Це по-перше...

По-друге - Назару таки вочевидь близька меланхолійна романтика митців середньовіччя, тому, навіть, найкарколомніші позиції, до яких вдаються його Квіточки-моделі, все одно позбавлені динаміки і мають якусь застиглу статичність. Самі Квіточки в кадрі нагадають мені ситуацію з читанням віршів  людиною, навченою нашою школою, коли декламування вірща сприймається як текст, який потрібно читати з особливим натхненням. Для цього потрібно, аби очі затягнула якась невимовна туга, а руки мають імітувати драматичність сюжету. 

Й ще. Ви запитаєте, чому меланхолійність СТУДІЙНА? А ви перегляньте величезну серію світлин від Назара Елканського і самі зробіть висновок...

https://twitter.com/elcansky