Всесвітній день метро.

 

10 січня. В цей день у далекому 1863 році в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів. Для XIX століття це стало резонансною подією, адже в багатьох країнах головним видом транспорту ще залишався кінний. В наш час метро має ключове значення для міської інфраструктури, а його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів. Метро доступне за будь-яких погодних умов, швидке та безпечне. 

Історія будівництва метро почалася з винаходу тунелепрохідного щита. Винайшов його в 1814 році англійський інженер Марк Брюнель, а надихнуло його на цю ідею спостереження за морським молюском, який вміє пробурювати отвори в уламках затонулих кораблів.

В 1842 році за допомогою тунелепрохідного щита було завершено будівництво тунелю під Темзою. Цей тунель став прототипом метрополітену та поштовхом до його створення.

Перша в світі лінія метро

Першою в світі міською підземкою стало Лондонське метро, збудоване за проектом Чарльза Пірсона та відкрите 10 січня 1863 року.

Лінія складалася з  6 кілометрів та семи станцій, у вагонах було газове освітлення. З перших днів функціональність та практичність нового виду транспорту перевершила сподівання, тому влада Лондона прийняла рішення про продовження лінії ще на тридцять кілометрів.

Спершу потяги метро пересувалися за допомогою паровозів – на паровій тязі, відвовідно в тунелях було дуже задушливо. Але так продовжувалося недовго і вже в 1890 році в Лондоні відкрили першу лінію на електричній тязі, яка чудово себе зарекомендувала.

Відтоді по Європі розпочалося стрімке будівництво метро. Будапешт, Глазго, Париж, Берлін та інші міста проводили лінії метрополітену та відкривали підземні станції.

Вперше ідея підземної залізної дороги в Києві виникла в 1884 році, але через високу вартість такого будівництва та відсутність досвіду міська влада не прийняла цей проєкт.

Рельєф місцевості Києва вимагав транспорту саме на електричній тязі, яка на той час була рідкістю в світі, а в Російській імперії не використовувалася зовсім. В 1892 році в Києві з’явився перший трамвай на електричній тязі. Спроєктував трамвайну лінію інженер Аманд Струве. В 1905 році в місті відкрито фунікулер – електричний канатний підйомник.

В 1916 році для початку робіт зі спорудження метрополітену в Києві мали намір залучити іноземні інвестиції, але подальші події громадянської війни й післяреволюційного безладу зупинили розвиток містобудівництва в Російській імперії. Індустріалізація та розвиток міст почалися вже після утвердження сов'єтської влади. 

В 1936 році в Києві було створено два проєкти метрополітену, але вони так і не були втілені в життя. Більше в передвоєнні роки про будівництво метро в столиці України не йшлося. Лише в 1949 році було створено Київметробуд та розпочато реальне будівництво. В 1958 році було завершено спорудження тунелів для чотирьох перших станцій, наступного року збудовано п’яту станцію.

6 листопада 1960 року провели відкриття першої лінії новозбудованого метро. Це був відрізок шляху від станції Дніпро до Вокзальної довжиною 5,2 кілометра. В перші роки функціонування метро саме на станції Дніпро знаходилось депо з ремонту потягів.

З моменту відкриття Київського метрополітену пройшли десятки років. За цей період він дуже змінився – складається з 52 станцій та трьох ліній довжиною близько 70 кілометрів. П’ятивагонні електричні потяги перевозять людей з шостої години ранку до опівночі. Кожного дня метрополітеном столиці користуються більше, ніж мільйон пасажирів.

Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Для такої великої країни, як наша, це не так багато. Свого часу в планах було побудувати метро в Запоріжжі, Донецьку та Львові, але з багатьох причин цього досі не сталося.