Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка. Історично так склалося, що покликанням жінки завжди вважали виховання дітей або гуманітарну професію. Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців. Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який відзначається щороку 11 лютого.
Існує доволі дивне упередження, що жінки, що знаходять себе у науці, насправді лише сублімують в цій діяльності свої невдачі у спробах влаштувати особисте життя. Як на мене це абсолютно дике пояснення, оскільки ті, хто так вважає вочевидь нерозумні чи...просто тупі люди, оскільки свою гендерну обмеженість чи нетерпимість вони переносять на інших, намагаючись безглуздо продовжувати розповсюджувати дикунську теорію щодо неспроможності жінок до глибокої розумової діяльності чи елементарного лідерства. Але бог їм суддя. До подібного упередження належить і твердження, що серед науковиць нема привабливих та сексуальних жінок. Цю дурню навіть коментувати не братимуся. Для мене особисто розум одна з найсексуальніших рис Жінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар