неділю, 7 серпня 2022 р.

Літо. Якби не було війни...

 

Це мирний довоєнний Маріуполь...

Серед найпопулярніших наших рубрик є така, що її можна було б назвати "Плани". Пригадуєте? Що я планую робити цим літом(весною, зимою...) Крім традиційної еротичності ми намагаємось надавати цій рубриці і певну долю іронії Під час цієї російсько-української війни іронія набуває гіркого присмаку. Але... але Життя має тривати.

Якби не було війни, мені не довелось би втікати з мого любого прекрасного та сонячного Маріуполя, який знищили та загидили росіяни...






Якби не було війни, я б провела свій традиційний серпневий тиждень відпочинку на улюбленій турбазі на азовському узбережжі, але сьогодні там хазяйнують окупанти...






Якби не було війни, я б у спекотні дні не вилазила з моря, але море заміноване...







Якби не було б війни, я б не погодилась фотографуватись для свого чоловіка, на захопленій ним у трофей російській гарматі, але ж йому це приємно.







Якби не було війни, я б пристала на пропозицію свого коханця і позувала б йому у затишних плавнях Південного Бугу, але коханець нині волонтерить і часу на цю розвагу не має...










Якби не було війни, я б, нарешті, наважилась зробити приємне двом пацанам з будинку навпроти і показала б їм себе у вікні своєї квартири, оскільки дізналась, що вони таємно спостерігають за моїми вікнами і не наважуються познайомитись... але пацани нині на фронті...






Якби не було війни я б допомогла збирати збирати врожай стиглої пшениці знайомому херсонському фермеру, але цього літа це дуже небезпечно...





Якби не було війни, я б не чекала допоки прийде нове замовлене сидіння для мого велосипеда і разом з друзями влаштувала в вечірні прогулянки за гаражами, але після російського обстрілу нашого міста тепер нема ні гаражів, ні велосипеду...






Якби не було війни, я б, як минулого року, погодилась на проведення фото-майстер-класу біля фонтану у центрі міста, але зараз не до майстер-класів...









Якби не було війни, я б виконала умови парі, яке програла своєму другу, і вигуляла голяка його собаку у нашому приміському парку, але нині у цьому парку стоїть російська військова техніка, а я виїхала до Чехії, а що з моїм другом не знаю...







А я...а я просто б похизувалась своїм новим капелюхом-сомбреро, але... може все ж похизуюсь, аби підняти людям настрій...







Якби не було війни, я б ще у травні відкрила сезон на своєму улюбленому нудистському пляжі у Бердянську, але у цьому році це неможливо і...я сама переїхала до Вінниці.






Якби не було війни, мені б не довелось покинути своє місто і ціле літо жити на орендованій дачі у Волинській області біля Шацьких озер, але це дозволило мені продовжувати займатись своєю улюбленою справою, фотографією.







Якби не було б війни, я б не наважилась відкинути умовності і не зробити те, про що давно мріяла - займатись спортом та йогою голяка на свіжому повітрі.







А я, мабуть найбільш оптимістична, готуюсь разом з другом наступного літа на культовому "Запорожці" відвідати звільнений від рашистів Крим. Хто зі мною?
















Немає коментарів:

Дописати коментар