Снігова Королева.

 

«Снігова Королева» — казка Ганса Крістіана Андерсена. Твір написано 1844 року та опубліковано рік по тому. На відміну від інших казок, що брали за основу фольклор та традиції інших народів, ця історія народилася в уяві автора…

Власне, головна героїня книги не Снігова Королева, а смілива дівчинка Герда, проте образ Снігової Королеви безперечно яскравий і фантазія автора нагородила цю Льодяну Квіточку характерними рисами. Цікавий факт - перед смертю батько письменника заявив, що до нього завітала Льодяна Діва, персонаж скандинавського фольклору…

А мені цікаво, якою бачив Королеву батько Андерсена і уявляв сам Ганс Крістіан. Можливо такою?

Туман розпався раптом на сніжинки, 

Злетіли сани, наче хмарка, в небо. 

В вікно до Кая зазирнула жінка, 

Красива й біла, кликала до себе.

Хіба він знав, що їй самотньо й тоскно? 

Така граційна пані… Вії-птиці… 

Він погляд витримав, хоч то було непросто… 

Та ж спалахнула від палкої іскри.

А потім – холод, крига, вмерзла в пам'ять, 

Солоні сльози, наче кришталеві… 

Іслово "ВІЧНІСТЬ", що уламком ранить 

І спокій забирає в Королеви…

"Якби Він зміг… якби спромігся тільки – 

 І чари – геть, і, Півноче, бувай!" – 

 Вона гортала пам'яті крижинки, 

Шукаючи загублений грааль…

Ну, не завжди ж вона була такою! 

Колись й для неї зеленів розмай… 

А потім хтось нечесною рукою 

Вкрав теплоту із серцем…"Постривай!

Той злодій мав узяте повернути, 

Сказать: "Пробачте… хай все, як колись"… 

Холодний вітер пік вогненно губи… 

 час змерзав… і врешті – зупинивсь..

З тих пір лиш сніг – вона у колісницю, 

Крізь вікон скло, крізь простір і туман… 

Все кличе і не може зупиниться, 

І снігом хуртовиниться обман…

Джерело - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540238 (вірш "Снігова Королева", автор Ptaha)