ЩО ТАКЕ КОХАННЯ? ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МОВИ, ЯКОЮ ВИ ГОВОРИТЕ

 

Закохатися ніколи не буває легко. Але зробіть це іноземною мовою - і ускладнення швидко наростатимуть, від перших незграбних спроб на гострі вирази у неминучій сварці до відвідин батьків, коли короткі зауваження означають набагато більше, ніж ви розумієте. Після дослідження двох сотень термінів, пов'язаних з почуттями у майже 2500 мовах, можна сказати, що ці непорозуміння існують не просто в голові. Натомість такі концепції почуттів як "кохання", "сором" і "злість" відрізняються в різних культурах, навіть якщо ми перекладаємо їх однаковими словами, пише Sciencemag.

Люди сперечались щодо почуттів з часів давніх греків. Арістотель вважав, що вони є дуже важливими для доброчесності. Стоїки називали їх прямо протилежними розуму. А в своєму "забутому" шедеврі «Вираження емоцій у людини і тварин» Чарлз Дарвін писав, що вони, ймовірно, мають спільне походження. На його думку, в кожній культурі у всьому світі існує шість основних почуттів: щастя, сум, страх, злість, здивування і відраза.

З того часу психологи шукали сліди цих емоцій у великій кількості мов. І хоча один загальний експеримент, у якому учасників просили визначити емоції за виразами облич на фотографіях, призвів до висновків про їх універсальність, критики стверджують, що надмірна опора на концепції із західних індустріалізованих суспільств прирікає такі спроби на невдачу з самого початку.

Для того, щоб з'ясувати, як така концепція як кохання змінюється від мови до мови, Джошуа Конрад Джексон (Joshua Conrad Jackson), аспірант з культурної психології в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл, випробував новий підхід із застосуванням статистики. Він створив команду з Йоганом-Матійсом Лістом (Johann-Mattis List), комп'ютерним лінгвістом в Інституті наук людської історії імені Макса Планка в Єні, Німеччина, який завідує базою даних міжмовної колексифікації (Database of Cross-Linguistic Colexifications, CLICS). В CLICS використовуються дані від польових лінгвістів і антропологів з метою каталогізації взаємозв'язків між концепціями і словами, які виражають їх у майже 3000 мовах. Важливо те, що в CLICS можна брати слова, які виражають більш ніж одну концепцію, наприклад слово "dull" англійської мови, і виявити інші слова, які виражають ті ж концепції у всіх мовах, які є в базі даних (наприклад, в українській мові це будуть щонайменше "нудний", "похмурий" і "дурний"). Цей різновид складання мап концепцій був саме тим, що шукав Джексон.

«Це був збіг, створений на небесах», - говорить він.

За 2 роки Джексон і Ліст зібрали команду статистиків, психологів і лінгвістів для аналізу даних CLICS у найбільшому за весь час дослідженні такого типу. Вони почали з 24 концепцій відчуттів (див. граф нижче) і використали декілька статистичних методів для створення мапи з відображенням того, як ці концепції пов'язані з різними словами в 2474 мовах з 20 мовних родин. Чим більше спільних слів мають дві концепції, тим  ближче їх зв'язок. Наприклад, концепції "кохання" і "жаль" обидві в гавайській мові виражаються тонким словом "aloha" (зв'язок між "жалем" і "коханням" виявився особливо сильним в австронезійській мовній родині).

Накопичивши дані, дослідники візуалізували ці зв'язки у 21 мережі - по одній для кожної мовної родини і одній, яка підсумувала всі знахідки в загальній мережі. Коли дослідники проаналізували ці графи, вони виявили, що зв'язки між концепціями емоцій в різних мовних родинах відрізнялись навіть більше, ніж очікувалось. І коли вони повторили цей процес з 13 концепціями, пов'язаними з кольорами (про які вже відомо, що вони є порівняно специфічними для різних культур), то виявили, що в розрізі мовних родин концепції емоцій мали втричі більшу варіативність. Це означає, що терміни, які позначають емоції, значно відрізняються у своєму значенні від мови до мови. Наприклад, в перській мові один термін, ænduh, використовується для позначення і горя, і розкаяння, але в даргинській мові слово для горя, dard, також виражає тривогу, а не розкаяння.

Мережі концепцій почуттів значно відрізняються серед мовних родин. Тут розмір кіл представляє кількість використоуваних слів на одну концепцію, а товщина ліній - силу зв'язку між концепціями.

 Джошуа Джексон говорить, шо особливо корисною для пояснення суті дослідження є концепція "здивування". Так, в австронезійській родині здивування тісно пов'язано зі страхом, а в тай-кадайських мовах - з надіює і бажанням. Отже, в одній мовній родині існують чіткі негативні асоціації з цим словом, а в іншій - позитивні, і можна собі уявити, наскільки по-різному носії цих мов будуть реагувати на людину, яка вистрибуватиме із шафи з криком «Сюрприз!»

Важливо, що географічно близькі мовні родини мають більш схожі мережі, ніж віддалені, що означає, що зміна сементики емоцій не є випадковою, а пов'язана з розвитком торгівлі, міграцій і завоювань, а також зі спільним походженням.

Ця робота є "амбітною" і "переконливою", говорить Александр Франсуа (Alexandre François), польовий лінгвіст з Національного центру наукових досліджень CNRS в Парижі. Проте Франсуа, який понад 10 років тому ввів в обіг термін "колексифікація" (colexification), вказує на те, що дослідження ігнорує концепції почуттів, які не представлені в англійській мові, або терміни, які прямо не перекладаються з однієї мови на іншу. Один з таких прикладів, який він наводить: мовці мвотлап, які мешкають в державі Ваунату на островах на півдні Тихого океану, не мають гарного еквіваленту для англійського слова "to love" (любити). Найближчим відповідником є дієслово tam, яке поперемінно означає емпатію, щедрість і гостинність. Це гарний термін для того, щоб любити своїх сусідів, але він не охоплює романтичне кохання, яке виражається іншим дієсловом, схожим на "мати потребу", як у виразі "ти мені потрібен".

Проте, як сподівається Джексон, його дослідження щонайменше надасть певні підказки для тих, хто вивчає мови.

«Просто вчити слова - не означає вивчати мову», - каже він. - «Вам також необхідно вивчати і контекст».

Джерело - http://chumova.com/%D1%89%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2-%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85-%D1%96-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85.html