Любіть українок, як сонце любіть,
Як землю батьківську без тями.
Не бійтеся щирість свою проявить
Словами, піснями, руками.
За карії очі, за вигин спини,
За коси русяві як жито,
За викот глибокий і те, що за ним,
За все, що зуміли вхопити.
У ванні, на кухні, в степу у траві,
В коморі, в конторі, у гаю
Любіть українок, де стрінете ви,
І хай вам Господь помагає.
Любіть галичанок, бойкінь та лемкінь,
Гуцулок любіть, подолянок.
Таврійські жінки, слобожанські дівки, -
Не знайдете кращих коханок.
Любіть гегеузок, болгарок струнких,
Угорок, грекінь, караїмок,
І кримських татарок, бо люблячи їх,
Ви любите все ж Україну.
Любіть українок, негайно любіть,
Даруйте вірші їм і квіти,
Бо кожна не люблена, втрачена мить,
Примушує жінку старіти.
Любіть українок щотижня, щодня,
А буде можливість, то й двічі.
Бо жінку, та ще й не одну, вдовольнять —
Робота така чоловіча.
Життя в Україні дає нам урок.
Затямте, Тарасові діти.
Єдина можливість приборкать жінок —
Це їх регулярно любити.
Немає коментарів:
Дописати коментар