Страх, секс і влада. Як формувалась стародавня міфологія

 

Богині стародавнього світу втілювали в собі страх, велич і красу. І не дивно, адже в ті часи їх вважали справжньою силою.

І дійсно до кого ще звертатись? Приміром, якщо вас пограбували.

У I столітті відвідувачі купалень у британському містечку Бат точно знали, де шукати захисту, якщо їхній одяг несподівано вкрали, поки вони насолоджувались водними процедурами.

Богиня Суліс, яка "завідувала" термальними джерелами, була відома головним чином навичками зцілення, але також мала чудову здатність до помсти.

Тож пограбовані жертви могли надряпати на спеціальних залізних табличках імена підозрюваних (обов'язково латиною), і сподіватися, що Суліс їх прочитає і кому треба доповість.

Таких табличок під час розкопок знайшли близько тисячі.

У найдавніші часи богині відігравали доволі значущу роль. Від єгипетської Сехмет до індуїстської Калі, від японської Каннон до Коатлікуе у міфології ацтеків.

Дивно, але багатьох з них шанували за абсолютно несумісні речі.

Як Суліс приписували сили зцілення та здатність до помсти, так і богиню стародавньої Месопотамії Інанну вважали фатальною жінкою і воїном одночасно. Подвиги Інанни на сексуальній ниві могли зрівнятися лише з її хоробрістю на полі бою.

Шумерські царі робили все можливе, щоб поєднати ці дві її іпостасі, - уявляли секс з Інанною, щоб отримати її захист у війні, і, можливо, щоб пом'якшити свої страхи перед її владою.

Здатність богині ламати суспільні кордони була однією з головних рис, які підняли її над більшістю смертних жінок. Інанні приписували силу перетворювати чоловіків на жінок, а жінок на чоловіків.

Бойові атрибути, що суперечили концепції жіночої статі, мала й інша богиня - грецька богиня мудрості Афіна, зазначає професорка Мері Бород.

Афіна

Але з особливим апломбом порушувала усталені норми й кордони римська богиня Венера. Як і Інанна, вона знайшла місце у чоловічих серцях і в ліжку, і на полі битви.

"Саме Венера і її непохитна, непереборна сила бажання до певної міри принесли Риму його воєнні перемоги", - пояснює Мері Бород.

Юлій Цезар стверджував, що є нащадком Венери через троянського принца Енея. Він також помістив зображення богині на деяких монетах, які карбували за часів його правління.

Аменхотеп, фараон 18-ї династії Стародавнього Єгипту, пішов ще далі - він замовив величезну кількість скульптур богині Сехмет для свого заупокійного храму на Нілі, вірячи, що вона допоможе захистити від чуми та інших хвороб.

Стародавня богиня Калі Мурті уособлює день страшного суду і смерть

До богинь зазвичай звертались, щоб вони допомогли жінкам у зачатті та народженні дітей, але були й такі, яким приписували протилежне.

Приміром, Ламашту, шумерська богиня з головою лева і щелепою віслюка, прокрадалася до домівок породіль, щоб викрасти немовлят.

Мексиканська Сіуатетео була богинею жінок, які вмирали під час пологів. Вважалося, що останні 5 днів у році вона спускається з неба на землю, щоб забрати новонароджених дітей з колисок.

Невтішну репутацію має й Ліліт, яку, згідно з юдейським фольклором, вважають першою дружиною Адама. Її ще називають вісницею дитячої смерті та безпліддя.

Усі ці богині уособлювали глибокі людські страхи.

Ліліт очима скульпторки Кікі Сміт

В багатьох ранніх культурах Земля була пов'язана з родючістю, жіночою силою й оберталася навколо поведінки земних богинь.

Так давньогрецький міф про Деметру і її дочку Персефону пояснював, як з'явилися пори року.

Почувши, що її дочку викрав Аїд з Підземного світу, Деметра поклялася ніколи не повертатися на Олімп і лишити землю безплідною, поки її доньку не повернуть.

Зевс, не наважуючись говорити з богинею особисто, слав до неї різних богів з дарами, але Деметра не зважала.

Врешті їм вдалося домовитися: три місяці на рік Персефона буде дружиною Аїда і житиме з ним, а дев'ять — на землі. Тому відтоді щороку на три місяці Персефона спускається під землю, Деметра змушує рослини й природу змарніти і настає зима.

Ось ще один приклад.

В індуїзмі вважали, що дружина бога Шиви, Саті, після смерті стала частиною фізичного всесвіту. Її тіло розсипалося ландшафтом, а там, де впали геніталії богині, з'явився храм Камакхья.

У храмі проходить один з найважливіших індуїстських фестивалів. Парафіяни з подивом спостерігають, як природне джерело біля храму стає червоним під впливом оксиду заліза. Це символізує менструацію богині. В цей час місцеві жителі вважають свою землю найродючішою та готовою до наступного врожаю.

Усі ці історії - важливі, оскільки чоловіча уява наділяла нашу планету жіночою силою.

Однак, попри шанування богинь, не можна не відчути, що чоловіки наділяли їх надзвичайними силами, щоб проілюструвати, чому жіноче правління на Землі було б катастрофою.

У сучасному світі до жінок на керівних посадах теж ставляться з острахом, їхній успіх дратує - адже вони надто незалежні, надто впливові, надто не схожі на традиційний образ жінки.

Тож, якщо приклади минулого щось і показують, то це те, що авторитетні жінки завжди готові піднятися і кинути виклик очікуванням.

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cul-65017367