У світі росте інтерес до відкритих стосунків.

 

Дедекер Вінстон перебувала у немоногамних стосунках понад десять років, але раніше ніколи не бачила такого великого інтересу до відкритих стосунків.

Ця тема традиційно була табуйованою в багатьох країнах, зокрема й у США, де живе Вінстон. У 2014 році, коли вона запустила подкаст про немоногамні стосунки Multiamory, вона разом із іншими продюсерами сумнівалася, чи використовувати у ньому свої справжні імена.

"На той момент існував лише один чи два подкасти на цю тему, - каже Вінстон. - І люди, які створювали та вели ці подкасти, використовували псевдоніми".

Але згодом усе змінилося. Приблизно у 2016 році Вінстон помітила справжній "вибух інтересу до немоногамії" - приблизно через рік після того, як вона почала працювати коучем зі знайомств, що спеціалізується на таких типах стосунків.

"Тоді відчула поворотний момент, коли раптом так багато людей в інтернеті захотіли говорити про те, що вони немоногамні, - каже вона, - чи висловити інтерес до таких речей".

Сара Левінсон, консультантка з Creative Relating Psychology Psychotherapy у Нью-Йорку, яка спеціалізується на сексуальності та динаміці стосунків, також помітила зростання інтересу до відкритих стосунків протягом останнього десятиліття.

"10 років тому це було набагато більш незрозумілим, а зараз це дуже поширено", - каже вона.

Ці приклади, а також інші дані показують дедалі більший інтерес до немоногамних стосунків за згодою, зокрема до відкритих стосунків.

Експерти кажуть, що зміні сприйняття нетрадиційних стилів стосунків сприяли багато соціальних і культурних факторів, і відіграти свою роль у цьому могла навіть пандемія.

Але хоча інтерес до відкритих стосунків зростає, експерти непевні щодо того, наскільки широким може бути їхнє фактичне поширення – принаймні поки що.

Різні варіанти

Є багато способів бути немоногамним, каже Левінсон.

"Це може бути що завгодно: від життя з кількома партнерами зі спільним сімейним бюджетом до дозволу партнеру раз на рік мати секс на одну ніч під час робочого відрядження", - каже вона.

Відкриті стосунки підпадають під визначення немоногамії, але багато хто схильний розрізняти цей тип відносин та інші типи немоногамії, як-от поліаморія.

Поліаморія зазвичай означає, що люди мають постійні стосунки з кількома партнерами, тоді як відкриті стосунки частіше асоціюються з людьми, які мають зазвичай виключно сексуальні контакти з іншими людьми окрім свого основного партнера.

Іншими словами, відкриті стосунки менше зосереджені на емоційних зв’язках з людьми поза основними стосунками, а більше на сексуальних.

Для декого це можуть бути випадкові побачення та "секс по дружбі" з людьми, які не є їхніми основними партнерами. Для інших - лише рідкісні романи на одну ніч. Ще для когось відкриті стосунки можуть більше нагадувати свінг – наприклад, займатися сексом з іншими парами разом, але не ходити на побачення окремо.

Вінстон також каже про відкриті стосунки у стилі "не питай - не кажи", коли обидва партнери дозволяють один одному мати сексуальні стосунки з іншими людьми - але не хочуть це обговорювати.

Відкриті стосунки обирають найрізноманітніші люди. Левінсон каже, що протягом останніх кількох років на своїх сесіях щодо відкритих стосунків у Нью-Йорку вона бачила людей, дуже різних в усіх планах - від рівня добробуту до етнічної приналежності. Водночас вона визнає, що у більш консервативних частинах США картина може відрізнятися.

При цьому Вінстон каже, що люди, які мають відкриті стосунки або цікавляться ними, як правило, відносно молоді – у віці від 25 до 45 років. Також багато хто з них ідентифікує себе як квірів, бісексуалів та/або пансексуалів. Однак у своїй практиці вона працювала з клієнтами, яким було і 19 років, і 70.

"Люди, які приходять до мене, представляють увесь спектр", - каже вона.

"Стає цікаво"

Про зростання інтересу до відкритих стосунків кажуть також тенденції, що спостерігаються у додатках для знайомств. По-перше, з’явилися платформи, безпосередньо присвячені немоногамії, зокрема й відкритим стосункам. Але навіть на більш традиційних платформах для знайомств, таких як OkCupid, помітний сплеск інтересу до відкритих стосунків.

"Хоча більшість користувачів OkCupid шукають моногамних стосунків, у 2021 році кількість тих, хто шукає немоногамних стосунків, зросла на 7%", - сказав BBC Worklife представник OkCupid.

Серед понад 1 мільйона користувачів OkCupid у Великій Британії, які відповіли в додатку на запитання "Чи думаєте ви про відкриті стосунки?", у 2022 році 31% відповіли "так" - порівняно з 29% у 2021 році та 26% у 2020 році.

Крім того, дані додатка для знайомств Hinge за 2022 рік показали, що кожен п’ятий користувач Hinge думав про те, щоб спробувати відкриті стосунки, тоді як кожен 10-й уже їх мав. Директорка відділу науки про стосунки у Hinge Логан Урі каже, що це зокрема може бути ефект пандемії, бо, за її словами, це була "ідеальна можливість зупинитися та подумати про те, чого ми хочемо".

Вінстон каже, що інтерес до відкритих стосунків часто проявляють міленіали, які "ставлять під сумнів те, як їх виховували" – зокрема, віру в те, що кінцевою метою інтимних стосунків є довгострокова моногамія у шлюбі.

Своєю чергою, Левінсон вважає, що це може бути результатом загальної тенденції більшої відкритості у суспільстві.

"Люди охочіше кидають виклик усталеним суспільним конструкціям", - каже вона. - Коли ви знову і знову обираєте моногамію, і вона для вас не працює… вам стає цікаво, чи є інші варіанти".

І для таких зацікавлених ресурсів зараз більше, ніж будь-коли. Разом із вибухом інтересу до відкритих стосунків, каже Вінстон, відбувається "вибух серед творців контенту та людей, які пишуть про це в ЗМІ… у додатках, говорять на зустрічах".

Це означає, що інформація про немоногамію стала доступна широкому загалу – а не в "старих, запилених LiveJournals у глибинах інтернету", де, каже Вінстон, їй доводилося шукати інформацію понад десять років тому.

Фантазії, а не реальність?

Попри те, що популярність немоногамії та відкритих стосунків зростає, загальне їхнє сприйняття переважно досі є негативним.

"Дослідження та опитування громадської думки свідчать про те, що ставлення до немоногамії за згодою в цілому є переважно негативним, хоча останніми роками воно все ж стало більш позитивним", - каже доктор Джастін Леміллер, науковий співробітник Інституту Кінсі та ведучий подкасту "Секс і психологія".

Тоді як таке негативне ставлення не заважає людям думати про відкриті стосунки, воно може стримувати їх від того, щоб їх розпочати. У своєму дослідженні сексуальних фантазій, наприклад, Леміллер виявив, що "більшість людей у певний спосіб раніше фантазували про те, щоб бути немоногамними - наприклад, брати участь у свінгу, відкривати свої стосунки або бути поліаморними".

Однак, додає він, "відносно небагато людей практикують це в реальному житті". Канадське дослідження 2019 року наводить цифру близько 4%, аналогічна цифра також фігурує в дослідженні США 2018 року.

Левінсон вважає, що частково це може випливати з укоріненого уявлення про те, що відкриті стосунки є "нездоровими". За її словами, серед її колег-терапевтів досі багато хто вважає "діаду" або пару "єдиним дієвим способом мати надійний зв'язок".

Релігійні переконання та культурні норми певних спільнот також можуть заважати людям мати сексуальні стосунки з більш ніж одним партнером одночасно.

Однак попри це Вінстон бачить, що люди, особливо міленіали та покоління Z, продовжують поступово відходити від ідеї, що один партнер може задовольнити всі їхні потреби, яку заохочує традиційно моногамна концепція шлюбу.

Вона каже про те, що дедалі більше платонічних друзів вирішують жити разом і виховувати дітей, а кількість шлюбів зменшується, і припускає майбутні суспільні зміни у ставленні до стосунків.

"Люди все більше намагаються створити такі стосунки, які найбільше пасують саме до їхнього життя", - каже вона.

Водночас Левінсон не думає, що це стане глобальним явищем, бо в багатьох культурах присутні бар'єри для людей, які хочуть відкрити свої стосунки, тому це табу залишається поширеним у всьому світі.

Водночас керівник глобальних комунікацій OkCupid Майкл Кей має іншу думку.

"Люди стають більш відкритими та прозорими щодо того, як вони ідентифікують себе [і] чого хочуть у стосунках. Я думаю, що з кожним роком ми починаємо дедалі менше засуджувати інших", - вважає він.

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cqe52gmjrn7o