Купальська Русалонька.

По-перше: купальський день, а правильніше, купальська НІЧ, за традицією відзначаються саме під час РЕАЛЬНИХ найдовшого дня та найкоротшої ночі. А це - 22 червня. Отже - 7-ме липня, це християнізоване дійство, яке з Купала має, хіба що, суто символічний зміст. 
По-друге: зазвичай всі розповідають про те, що у цю ніч потрібно робити, аби свято було святом, проте існують і певні обмеження... Наприклад, не можна купатись, оскільки є небезпека потрапити під русалчині чари. Русалки у цей час здатні перетворюватись на "звичайних" дівчат і спокушати до спільного купання, яке може завершитись зовсім неочікувано. Ми вирішили уявити собі таку красуню-перевертня, яка під кінець найдовшого дня вийшла на берег ріки, аби когось вполювати. А ти б встояв?

                                        Купальська Русалонька. 

 «Породила мене мати 

В високих палатах 

Та й понесла серед ночі 

У Дніпрі скупати. 

Купаючи, розмовляла 

Зо мною, малою: 

«Пливи, пливи, моя доню, 

Дніпром за водою. 

Та випливи русалкою 

Завтра серед ночі, 

А я вийду гуляти з ним, 

А ти й залоскочеш. 

Залоскочи, моє серце: 

Нехай не сміється 

Надо мною, молодою, 

Нехай п'є-уп'ється 

Не моїми кров-сльозами — 

Синьою водою 

Дніпровою... Нехай собі 

Гуляє з дочкою. 

Пливи ж, моя єдиная. 

Хвилі! мої хвилі! 

Привітайте русалоньку...» -

 Та й заголосила, 

Та й побігла. А я собі 

Плила за водою, 

Поки сестри не зустріли, 

Не взяли з собою. 

Уже з тиждень, як росту я. 

З сестрами гуляю 

Опівночі. Та з будинку 

Батька виглядаю.

 А може, вже поєдналась 

З паном у палатах? 

Може, знову розкошує 

Моя грішна мати?» 

Та й замовкла русалочка, 

В Дніпро поринула, 

Мов пліточка. А лозина 

Тихо похитнулась.

 Вийшла мати погуляти — 

Не спиться в палатах. 

Пана Яна нема дома, 

Ні з ким розмовляти. 

А як прийшла до берега, 

То й дочку згадала. 

І згадала, як купала 

І як примовляла. 

Та й байдуже. Пішла собі 

У палати спати. 

 Та не дійшла,— довелося 

В Дніпрі ночувати. 

І незчулась, як зуспіли 

Дніпрові дівчата — 

Та до неї, ухопили 

Та й ну з нею гратись, 

Радісінькі, що піймали. 

Грались, лоскотали, 

Поки в вершу не запхали.. 

Та й зареготались. 

Одна тілько русалонька 

Не зареготалась.

[Тарас Шевченко - 9 серпня 1846, 

Київ]

Джерело - Домай.