Термін "селфі" вперше ввели в Оксфордський словник
2013 року і невдовзі його визнали словом року. Отже, здається, що це щось нове, проте фотографувати самих себе люди почали вже давно. Перше зафіксоване селфі зробив 1839 року американець на ім'я Роберт
Корнеліус. Виникає питання - А НАВІЩО МИ ВЗАГАЛІ ЦЕ РОБИМО, ЯКЩО У БУДЬ-ЯКИЙ ЗРУЧНИЙ МОМЕНТ МОЖЕМО ПОБАЧИТИ СЕБЕ У ДЗЕРКАЛІ? Дивна ситуація, чи не так?
Хто ж може краще пояснити нашу схиблену людську поведінку,
ніж Фройд?
Якщо я люблю себе, ви теж мене полюбите
Фрейд винайшов психоаналіз і популяризував різні поняття,
такі як его, несвідоме й бесіди з психотерапевтом.
Одним із цих понять є ідея про надмірну любов до себе, також
відома як нарцисизм.
У грецькій міфології юнак на ім'я Нарцис колись гуляв біля
річки і схотів напитися води. Він побачив своє відображення й так замилувався
своєю красою, що втратив зв'язок із реальністю.
Зрештою він потонув, коли спробував обійняти своє
відображення.
За словами Фройда, самолюбство - річ природна.
Але коли людина любить себе настільки, що
"вимикає" усіх інших, це може перетворитися на психічний розлад.
І саме такий сенс має слово "нарцисизм".
Тести
Психологи розробили тести, щоб визначити такі риси
особистості, як нарцисизм.
Ось деякі його результати:
- Нарциси
більш активні в соціальних мережах
- Публікація
селфі пов'язана з надмірною любов'ю до себе
… але лише тоді, коли це стосується чоловіків.
Жінки зазвичай менш нарцисичні, ніж чоловіки, хоча вони і
публікують більше селфі, ніж чоловіки.
З іншого боку, американський психолог Жан Твенге показала,
що нарцисизм зараз - на підйомі: за останні десятиліття він зростав із тією ж
швидкістю, що й ожиріння.
На дивані
Більшість висновків Фройд зробив зі своїх щоденних
спостережень. Кількість інформації, доступна нам зараз, дуже б зацікавила таку
людину, як він.
Він би із задоволенням проаналізував феномен селфі.
Він зауважив би, що більшість людей публікують селфі не
тому, що закохані в себе, а тому, що хочуть, аби їх любили усі інші.
Прагнення уваги
Не забуваймо, що Фройд почав свої дослідження наприкінці ХІХ
століття - коли сексуальність була набагато більше пригніченою, ніж зараз.
Жінки та чоловіки були розділені, їх вчили соромитися
проявляти сексуальність, і тим більше - насолоджуватися нею.
Багато з пацієнток Фройда із віденської еліти страждали на
"істеричний параліч" - нездатність ходити без чіткої фізичної
причини.
Фройд вважав, що ці жінки не ходять, бо у такий спосіб
просять до себе уваги.
Тож якщо нам настільки потрібна увага людей, чи не краще
опублікувати кілька безсоромних селфі?
Напевно, так. Але це не означає, що у цій одержимості немає
нічого нездорового - і не лише для тих, хто робить селфі, але й з огляду на те,
як це впливає на інших.
Звичайні нещасні
Селфі показують, що люди живуть своїм найкращим життям,
ретельно обробленим і відредагованим.
Нас оточують знімки людей із досконалим життям і тілом.
Останні дослідження показують, що це змушує нас заздрити,
почуватися ізольованими, невпевненими та неадекватними.
Якщо послуговуватися словами Фройда, ми стаємо більш
невротичними.
Фройд казав: "Мета психоаналізу - замінити невротичне
страждання на нормальну людську нещасливість".
Наступного разу, коли ви подумаєте зробити селфі, згадайте
Нарциса і натомість зосередьтеся на своїх друзях.
Ви, можливо, не отримаєте стільки "лайків", як
хочете, але у вас є схвалення Фройда, і цього має вистачати.
Автор - Томас Чаморро-Премузич, психолог
П.С. від редакції:
Як Вам така думка - ПУБЛІЧНІСТЬ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ДАРУЄ ЖІНКАМ ВІДЧУТТЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ, А ЧОЛОВІКАМ ВІДЧУТТЯ ВИБОРУ.
А нашому Квітнику селфі дозволяє радіти різномаїттю та неймовірній красі Квіточок з усьго світу. І це ПРЕКРАСНО!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар