вівторок, 6 листопада 2012 р.

Rolling Stones готують новий сюрприз для своїх фанів.


 Незабаром побачимо раритетні фотографії культового гурту Rolling Stones, що були зняті на віллі Nellcôte на півдні Франції.
Тому найближчим часом знайди та подивись фільм "Ролінг Стоунз у вигнанні" і нагадай собі про те, що "Exile on Main Street"(1972), один з найкращих альбомів "ролінгів", був створений саме тут, на віллі Nellcôte. Саме тут на Лазурному березі перебували музиканти та їх технічний персонал під час вимушеної втечі з рідної Англії. Саме тут вони отаборились і народжували той дивовижний коктейль з нового музичного бачення та нових емоцій.


Не будемо зараз перераховувати всіх попередніх власників Nellcôte, проте відзначимо, що побудована вона була ще у 1899 році. Тут бували різні фатальні знаменитості. Достатньо згадати Джона Леннона та Еріка Клептона, а у 1971 Кіт Річардс (Rolling Stones) зняв віллу і вона послужила річним притулком "каменюкам". У парку палацу було змонтовано мобільну студію, у підвалах з гарною акустикою музиканти проводили репетиції і врешті решт записали свій "Exile on Main Street".


Красиві чорно-білі знімки - справа рук фотографа Домініка Тарле.





Universal Music Group вже оголосив про перевидання класичного альбому The Rolling Stones 1972 року "Exile on Main Street".



В нову версію альбому потраплять 10 композицій "роллінгів", які раніше не видавалися, записаних в період роботи над "Exile on Main Street". Серед них пісні "Plundered My Soul", "Dancing in the Light", "Following the River" та "Pass the Wine", а також альтернативні версії "Soul Survivor" і "Loving Cup". Ці пісні були виявлені в архівах вокалістом групи Міком Джаггером(Rolling Stones).


P.S. Втікли тоді хлопці з Англії, маючи проблеми з податками. А у цивілізованих країнах із цим не жартують. Пізніше  Роберт Грінфілд написав з цього приводу книгу «Вигнання на Мейн-стріт: Сезон в аду». Хтось скаже - "Лазурний берег - нічого собі АД!" Проте моральний стан "роллінгів" дійсно був на межі. «Дихати у цьому оточенні було тяжко. В усьому було щось гітлерівське, мов би останні дні перед падінням Берліну», — сказав у 2010 роціу Річардс, згадуючи французький період «Exile on Main Street». У цей час він практично кожного дня вживав героїн, до нього на віллу приїзджали знайомі музиканти та письменники, а французька поліція регулярно вимагала припинити постійні оргії (що зрозуміло не знайшло свого відображення на естетичних фото Домініка Тарле).  Записуватись було важко. Цьому заважав як стан Річардса так і багато інших проблем. Кінцеве звучання записаному матеріалу було надане вже в однієї зі студій Лос-Анджелесу. Але у результаті альбом «Exile on Main Street» у 2003 году часопис Rolling Stone включив у перелік «500 найкращих альбомів усіх часів» під сьомим номером.









Немає коментарів:

Дописати коментар