Американський письменник Марк Твен, як стверджують, часто казав, що кидати курити було легко - він робив це сотню раз. Пізніше він помер від раку легень.
Суспільство визнає існування залежності від певних речовин, таких як нікотин, алкоголь, інші наркотики, а також шкоду, яку вони можуть завдати. Проте, коли мова заходить про секс, думки фахівців чи є існування залежності реальністю або міфом, відрізняються.
Сайт самодопомоги для тих, хто вважає, що стикається з залежністю від сексу або порно, опитав 21 тисячу людей, які відвідали цей ресурс з 2013 року.
91% з них були чоловіками, а 10% зверталися за допомогою до лікаря.
У 2013 році розглядалася можливість включення сексозалежності до "Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів" (DSM), що є ключовим інструментом діагностики як в США, так і у Великій Британії. Проте пропозицію відхилили через нестачу переконливих доказів.
Але сексуальну поведінку нав'язливого характеру зараз пропонують включити до "Міжнародного класифікатора хвороб", розробленого Всесвітньою організацією з охорони здоров'я.
Пристрасть до азартних ігор раніше розглядалася як поведінка нав'язливого характеру, але після отримання нових доказів у 2013 році отримала офіційний статус залежності, як і булімія.
Лікарі вважають, що із сексуальною залежністю може повторитися та сама історія.
 |
| Дослідники виявили, що, під час перегляду порнофільмів, активізуються ті ж самі нервові структури у мозку, відповідальні за задоволення, що й під час вживання наркотиків |
У дослідженні, опублікованому в 2014 році, припускалося, що активність мозку в "сексозалежних", що дивляться порно, є подібною до мозкової активності наркоманів, коли їм показують найулюбленіший наркотик.
Тоді провідний науковий співробітник з Кембриджського університету доктор Валері Вун зазначила BBC: "Це перше дослідження, присвячене людям, що страждають на ці розлади, і погляд на їхню мозкову активність, але я не думаю, що ми зараз розуміємо достатньо, аби сказати, що це очевидна залежність".
Почесний професор британського Відкритого університету Доктор Фредерік Тойтс зазначає, що є дві основні риси, які виражають залежність: пошук винагороди або задоволення, а також існування конфлікту щодо цієї поведінки. Прагнення до винагороди - це те, що, на думку багатьох експертів, відрізняє залежність від нав'язливої поведінки, хоча є і разючі спільні риси.
Залежні люди націлені на досягнення задоволення в короткостроковому плані, навіть якщо втрати в довгостроковому плані можуть перевершити це. На відміну від цього, люди з нав'язливо-маніакальним розладом роблять речі, від яких вони не отримують ніякого задоволення, говорить вчений.
Але ми всі шукаємо задоволення, то що відрізняє звичайну поведінку пошуку насолоди від залежності?
Психолог доктор Гаррієт Гаррод вважає, що поведінка стає залежністю, коли досягає такої інтенсивності, що завдає шкоду людині та тим, хто її оточує.
На її думку, залежність від азартних ігор або булімія визнані станами, які можна діагностувати, але сексуальна залежність - ні, тому що вони існують в суспільній свідомості довше.
Це означає, вважає пані Гаррод, що більше людей мають звернутися за медичною допомогою з цього приводу, надаючи більше доказів для визнання їх поведінки як стану залежності.
Клінічний психолог доктор Абігейл Сен вважає, що сексуальна поведінка може викликати залежність, але для людей, що борються із почуттям невпевненості, сам секс є вторинним. Основними проблемами є депресія, тривога чи травми, що призводить до використання сексу як механізму подолання цих проблем.
"Різні види діяльності та речовини активують нервові структури мозку, відповідальні за задоволення різними шляхами, але вони все ще активують ці нервові структури", - говорить вона.
Проте вона не впевнена, що визнання наявності сексозалежності обов'язково допоможе людям, особливо тим, хто використовує секс, щоб впоратись з іншими проблемами. І це може призвести до перебільшень у встановленні діагнозів.
Залежність від сексу - це міф?
Втім, не всі погоджуються, що сексуальна залежність дійсно існує як стан людини.
Лікар-сексолог Девід Лей, який написав книгу "Міф сексуальної залежності" зазначає, що поведінка, яку зазвичай називають сексуальною залежністю, насправді є симптомами невиліковних розладів настрою та тривожних розладів.
"Прирівнювати секс або мастурбацію до алкоголю та наркотиків - абсурдно. Алкозалежні люди можуть померти після відмови (від алкоголю. - Ред.)", - зазначає пан Лей.
Він додає, що "поняття сексуальної залежності базується на моральних цінностях того, що таке здоровий секс".
"Ви є сексозалежним, якщо у вас більше сексу або різноманітніший секс, ніж в терапевта, що ставить вам діагноз", - пояснює пан Лей.
У науковому дослідженні про включення сексуальної поведінки нав'язливого характеру до наступного видання "Міжнародного класифікатора хвороб" група дослідників, зокрема доктор Вун, намагається уникнути подібної пастки.
Вони кажуть, що діагноз не слід використовувати "для опису високого рівня статевого потягу та сексуальної поведінки" або на основі "психологічного стресу, пов'язаного з моральними судженнями або не схваленням статевого потягу".
Проте для цих дослідників, а також для тих, хто хоче, щоб подібний стан людини офіційно визнали як залежність, наявність чіткої клінічної характеристики є важливою умовою того, щоб люди могли отримати допомогу. Незалежно від того - чи є поведінка, що свідчить про залежність, безпосередньою проблемою, або симптомом більш складних проблем.
Немає коментарів:
Дописати коментар