Ця осінь заходить боком...

осінь заходить боком-боком

щоб виглядати мо́лодо

дерево тріскає вздовж воло́кон –

холодно га́ряче холодно

тріскає дерево сохнуть суцвіття

наче ламкі зап'ястя

ти все блукаєш мила цим світом

наздоганяючи щастя

де ти блукаєш? що ти шукаєш?

де ти і що знаходиш?

може колись ді́йдеш до краю

зі́йдеш у крайні во́ди

і попливеш хвилями легко

просто за течією

щоб від усього бути далеко

бути ніде й нічиєю

я вже за краєм я тут чекаю

висох на голе дерево

я тут нічого свого не маю

тільки пологий берег

тільки твоє сховане щастя

в листі опалому золотом

осінь спросоння ше́пче підказки –

холодно.. га́ряче.. холодно..

Юрій Іздрик