.jpg)
Вітаю слухачів радіо «Такт». Наш сьогоднішній невипадковий гість у нас вперше, хоча, загалом та структура, яку він представляє, в нашому ефірі вже була. Мова йде про дуже цікавий спортивний проєкт нашого міста, який є, можливо, найрозвиненішим в Україні клубом з американського футболу, «Вінницькі вовки». Нині в нашому ефірі цей клуб представляє не Євген Хомин як зазвичай, а Ігор Проценко.
З одного боку він є тренером дорослої команди «вовків», а з другого — він асистент чи координатор, можна сказати тренер захисту збірної України. Можливо в когось виникне питання що таке тренер захисту, хоча, я думаю, це словосполучення ви трішки розумієте, але детальніше ми зараз дізнаємось безпосередньо в самого Ігоря. Доброго дня пане Ігоре.
— Доброго дня. Як ви сказали, я відповідаю за захист в національній збірній. В захисті є свої комбінації(?), є стратегія, саме цим я й займаюсь. Я розробляю стратегії, адаптативні моделі гри і загалом координую захист як на полі, так і в підготовці до турнірів. Що стосується «Вінницьких вовків» то я відповідаю і за напад і за захист, являюсь головним тренером дорослої команди.
— Ігоре, розкажіть вашу історію перебування в «Вінницьких вовках». Як ви там опинились? Ви вінничанин чи ви «заїжджий варяг» до нашої команди?
— Якщо коротенько, я «заїжджий варяг», сам я з сумської області. По роботі, по військовій службі я потрапив у Вінницю, знайшов команду, тоді якраз у нас був тренером Дейл Хеферон. Я пройшов відбір, став гравцем і виріс до тренера.
.jpg)
— Дуже цікаво. Я так розумію, що ще перебуваючи в Сумах, ви, можливо, цікавились американським футболом, бо я точно знаю, що в Україні є люди, які уважно слідкують за «Формулою-1», навіть ставки роблять, бо цей вид спорту людей захоплює. Я точно знаю, що є люди, які завдяки сучасному супутниковому телебаченню регулярно дивляться чемпіонати з американського футболу, бо це такий вид спорту, який вони собі вподобали в якості свого захоплення. Як це було в вас?
— В мене були друзі, які займалися американським футболом в Києві, там було декілька команд, нажаль, зараз їх там немає. Раніше я займався боротьбою. Американський футбол і боротьба мають багато спільного, там також є захвати, кидки, тому мені було цікаво спробувати. Коли я переїхав до Вінниці, я згадав про це, зайшов у Google, подивився чи є команда, побачив, що є, дізнався про відбір і пройшов його.
— З останніх світлин та повідомлень від «Вінницьких вовків» я зрозумів, що на сьогоднішній день клуб робить акцент на розвиток флаг-футболу, з чим це пов'язано?
— Так, наразі розвиток американського футболу поставлено на паузу в зв'язку з повномасштабним вторгненням: дуже багато гравців з нашої команди та інших клубів зараз служать у лавах збройних сил України. Флаг-футбол є різновидом американського футболу, нещодавно його визнали олімпійським видом спорту й у 2028-му році він вперше буде представлений у Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі. Нас прийняли в Олімпійську сім'ю, ми збираємо команди, в нас є збірні різних вікових категорій, наприклад Ю-15, Ю-17, жіноча й чоловіча дорослі команди, ми також плануємо створити Ю-21. В дитячому спорті в нас є команди, де грають і хлопчики і дівчата. Гравці, які грають у флаг-футбол, можуть грати в американський футбол, тому після перемоги ми плануємо відновити цей вид спорту. Ці ігри дуже схожі, різниця полягає в тому, що американський футбол це велика контактна гра, де грають 11 на 11, плюс є захист, а флаг-футбол – це безконтактний американський футбол, в який грають 5 на 5. Для того, щоб зупинити гравця з м'ячем у флаг-футболі достатньо зірвати прапорець, який висить на поясі, а в американському - для цього треба збити гравця на землю, тому й вдягаються обладунки.
— Я пам'ятаю, що був час, коли американський футбол намагались представити (особливо в радянських джерелах інформації) як сучасні гладіаторські змагання, начебто там неймовірна кількість травм. Але автори подібних висловів з пропагандистською метою опускали статистику про те, що сьогодні будь-який великий спорт доволі травматичний, ті самі хокей та футбол є більш травматичними ніж американський футбол, як не дивно. Коли почали офіційно публікувати статистику, то виявилось, що американський футбол не найтравматичніший вид спорту. Це так, невеличке моє зауваження для слухачів, аби їм було цікаво. Ігоре, таке питання, ви опікуєтесь дитячим чи жіночим флаг-футболом?
— Я більше дотичний до дитячої частини, жіночою в нас займається Катерина, це її робота, вона також займається і Ю-13, я більше дотичний до підлітків, Ю-15 та Ю-17. Ми всі працюємо в команді, якщо нам треба когось замінити, то ми всі заміняємо.
— Хтось зі слухачів, почувши про те, що ви займаєтесь без обладунків, може подумати, що флаг-футбол, це щось на кшталт регбі. Як би ви визначили принципову різницю між регбі та флаг-футболом?
— Принципова різниця полягає в тому, що регбі є контактним видом спорту, а флаг-футбол – безконтактний. М'яч, який використовується у флаг-футболі є меншим, ніж той, який використовується в регбі. Відрізняється механіка гри: флаг-футбол має й складні й прості правила одночасно, в нас, як і в регбі, треба зайти в залікову зону противника, але в флаг футболі для цього використовуються різні комбінації, які допомагають нам переносити м'яч з однієї точки на іншу, пересувати м'яч по полю. Це дуже творча гра, вона включає в себе всебічний фізичний та розумовий розвиток, у флаг-футболі перемагають тільки розумні. Ми намагаємося розвивати різні якості в наших дітях., Це зовсім різні види спорту, це наче порівнювати баскетбол та гандбол, ніби грають руками та з м'ячем, але ігри сильно відрізняються.
— Ігоре, на завершення нашої розмови розкажіть трохи про дитячий флаг-футбол. Скажіть, якщо порівнювати з сьогоднішнім європейським дитячим флаг-футболом, на якому рівні Україна?
— Я хочу сказати, що в нас досить високий рівень розвитку флаг-футболу. Те, що цей вид спорту визнали олімпійським, дало великий поштовх всім країнам Європи розвивати його, але ми не даємо задню. Україна має досвід гравців, які на високому рівні грають в Європі. Що стосується змагань взагалі, по-перше, хотів би сказати, що ми запрошуємо і хлопців і дівчат від 9-ти років. У нас дуже багато змагань закордоном та в різних куточках України. Ми даємо форму, ми всьому навчаємо, тому приходьте, спробуйте, й ви полюбите цей спорт.
— Якщо ви постійно в поїздках, виходить, що діти щей вивчають іноземні мови, передусім, англійську.
— Так, 100%.
— Пане Ігоре, дякую вам. Я думаю, що ми виконали завдання, все, що я хотів на сьогоднішній день дізнатись від вас, як від тренера «Вінницьких вовків» я дізнався. Якщо я щось не запитав, то запитаю наступного разу, отже, до наступних зустрічей в нашому ефірі. Хочу нагадати нашим слухачам, що щойно в нашій студії гостював тренер нашої дорослої команди «Вінницьких вовків» думаю, Ігор задовільнив і ваше бажання почути щось про діяльність клубу. До зустрічі, Ігоре.
— Дякую вам.
— Всім нам миру й перемоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар