- Донна Фергюсон
- ВВС
В Англії XI століття темношкіра свята з розпусним минулим стала культурним і релігійним символом, що руйнує межі. Нове дослідження прагне повернути їй належне місце в історії.
Свята Марія Єгипетська стала однією з цікавих і суперечливих постатей середньовічної християнської традиції. В Англії XI століття вона постала як культурний та релігійний символ, що руйнує межі звичних уявлень про святість.
Колись молода і розпусна жінка, яка насолоджувалася життям, вона зреклася світу, прожила 47 років голою в пустелі й стала шанованою наставницею християнського вчення.
Її історія, вперше перекладена давньоанглійською мовою з латини понад тисячу років тому, стала середньовічним бестселером і була поширена в багатьох європейських мовах.
 |
| Ілюстрація святої Марії та ченця Зосими в грецькому рукописі 11-го століття, коли її легенда також стала популярною в Англії |
Кембриджський університет нині досліджує феномен популярності цієї "бунтарської" святої в Англії XI століття.
Дослідниця Олександра Жирнова зазначає, що не існувало детального аналізу, який би пояснив, чому саме ця легенда так захопила середньовічних англійців. Вона вважає, що історія Марії Єгипетської розвінчує стереотипи про середньовічне ставлення до жінок, зокрема до жінок із темною шкірою.
Лекція Жирнової в межах Кембриджського фестивалю наприкінці березня висвітлить те, як Марія стала святою в Англії в часи, коли Церква суворо регламентувала роль жінок і їхню поведінку.
На відміну від традиційних жіночих святих, які зазвичай були незайманими й досягали святості через мучеництво, Марія Єгипетська була сексуально досвідченою, єгиптянкою старшого віку, яка вийшла за межі церковних норм.
Її історія розповідається з точки зору монаха, який зустрів її в пустелі після того, як вона прожила там 40 років.
Марія стає для нього наставницею, пояснює помилки в його стосунках із Богом і цитує Писання, хоча ніколи не читала Біблії. Її досвід і мудрість змушують монаха переглянути власне розуміння істинного християнства.
Ця легенда руйнує стереотип про те, що святість жінки обов'язково пов'язана з покірністю та цнотливістю. Навпаки, історія Марії Єгипетської показує, що навіть жінка, яка порушує всі традиційні норми, може стати зразком духовності.
Як зазначає Жирнова, ця історія є уроком для чоловіків про те, як бути кращими християнами, і водночас кидає виклик мізогінним уявленням середньовічної церкви.
 |
| Картина 1680-го року "Останнє причастя святої Марії Єгипетської" італійського художника Маркантоніо Франческіні |
Ідентичність Марії обговорюється
Хоча святу Марію описують як жінку з "почорнілою" шкірою, точно сказати, чи була вона темношкірою від народження, неможливо.
У давньоанглійському перекладі її історії йдеться, що вона була "дуже чорною тілом через спеку сонця". Проте середньовічні люди сприймали расові відмінності інакше, ніж ми сьогодні.
"На той час вважалося, що люди з темною шкірою мають її такою через життя в сонячних регіонах. Наприклад, Ефіопія — сонячна країна, тому її жителі мають темнішу шкіру", — пояснює Жирнова.
Питання, чи була Марія Єгипетська темношкірою від народження, чи просто засмаглою, ймовірно, не надто хвилювало середньовічних читачів.
"Я не впевнена, наскільки для них було важливо розрізняти природний колір шкіри й той, що змінився через тривале перебування на сонці, але точно вони сприймали її як культурно відмінну", — каже професорка середньовічних англійських студій Боннського університету Ірина Думітреску в коментарі для BBC.
За її словами, цікавість до історії Марії Єгипетської свідчить про те, що середньовічна Англія була набагато космополітичнішою, ніж заведено вважати.
 |
| Портрет Марії 17-го століття: легенда описує її як "чорною" шкірою, але візуально вона зображена з різними тонами шкіри |
"Торгівля охоплювала значно ширші території, ніж багато хто думає, і середньовічні англійці цікавилися історіями та знаннями з Північної Африки й Близького Сходу. Їхня уява охоплювала ці регіони", — пояснює Думітреску.
Водночас у середньовічній Англії світла шкіра ідеалізувалася, особливо у жінок, і асоціювалася з цнотою.
"Часто яскраве забарвлення, наприклад, світле волосся, пов'язували з чистотою. Тож темніша шкіра Марії могла підсвідомо сприйматися як ознака її сексуальності. Це відчуття відмінності також присутнє", — додає дослідниця.
До того ж ця історія пронизана еротикою, що робить її доволі провокаційною та інтригуючою.
Чому історія Марії стала таким хітом
Однією з причин популярності легенди про святу Марію Єгипетську в середньовічній Англії могли бути описи її "дуже розпусної" молодості, вважає Ірина Думітреску.
"Ця історія напрочуд спокуслива. У ній багато еротичних деталей", — зазначає дослідниця.
У легенді розповідається, як Марія подорожувала на кораблі до Святої землі та навчала пасажирів непристойних речей. Це робить її історію провокаційною та інтригуючою для читачів.
Однак не лише відвертість сюжету сприяла її популярності. Думітреску вважає, що ця легенда стала відомою ще й тому, що вона дає надію людям.
 |
| Італійський релікварій (або контейнер для реліквій) 18-го століття із зображенням Святої Марії |
"Усім важливо знати, що Бог любить навіть недосконалих", — пояснює вона. На відміну від історій про святих-дів, які змалку жили у чистоті, життєвий шлях Марії Єгипетської показує, що кожен може отримати Божу благодать. Церква завжди потребувала історій про грішників, які знаходять шлях до спасіння, і саме тому ця легенда залишалася важливою для віруючих.
У часи, коли більшість монастирських ченців проводили все своє життя у замкненому просторі, постать святої Марії Єгипетської могла здаватися їм тривожною, що, ймовірно, і робило її легенду такою привабливою, вважає Ірина Думітреску. Її образ був нетиповим для традиційних уявлень про святість.
На відміну від інших святих, які усамітнювалися в пустелі для служіння Богові, Марія не прив'язувалася до одного місця.
"Вона зовсім не схожа на звичайного самітника, який живе у печері. Вона просто блукає пустелею, зливається з природою, живе без одягу. Вона взагалі не здається звичайною людиною, навіть у порівнянні з іншими відлюдниками", — зазначає Думітреску.
Саме ця незалежність та відсутність звичних релігійних обмежень робить її унікальною серед середньовічних святих. Вона не підкоряється встановленим нормам, а живе за власними правилами, що робить її, за словами дослідниці, "святою-бунтаркою".
Для релігійних людей, які вели суворо регламентоване життя, образ екзотичної оголеної жінки, що вільно блукає пустелею та спілкується з Богом, міг здаватися не лише захопливим, а й певною мірою спокусливим, зазначає Думітреску.
"Вона — абсолютно антиінституційна постать. І це неймовірно цікаво: бачити жінку, яка не відповідає жодним усталеним уявленням про жіночу поведінку, але при цьому саме її Бог любить найбільше".
Дослідження Жирнової свідчить, що саме цей моральний урок міг стати ключем до популярності легенди у середньовічній Англії.
У той самий період, коли історія про Марію Єгипетську була перекладена та почала поширюватися, в церкві відбувалася боротьба за владу, яка загрожувала звуженням прав і свобод християнок, що жили в монастирях та присвячували своє життя Богові.
Можлива роль у церковній битві
Бенедиктинські реформатори, такі як англійський абат Елрік з Ейншема, виступали за розділення чоловіків і жінок, які спільно працювали в монастирях, часто під керівництвом жінки.
"На той час в Англії існувала давня традиція так званих подвійних монастирів, де разом жили й служили чоловіки й жінки. Але реформатори вважали, що це неприпустимо, бо може призводити до спокус для обох статей", — пояснює Жирнова.
Реформатори прагнули обмежити видимість черниць, які жили в чистоті, щоб "захистити" їх. Вони вимагали, щоб жінки були ізольовані від чоловічих монастирських спільнот. Особливо це вдарило по мудрих і досвідчених жінках, які займали керівні посади.
"Замість того щоб залишатися впливовими постатями, їх замикали в стінах монастиря, і вони більше не могли вільно пересуватися", — зазначає Жирнова.
Це обмежувало їхню діяльність: вони втрачали можливість навчати, переписувати рукописи та проповідувати для мирян.
Жирнова припускає, що легенду про святу Марію Єгипетську могли перекладати й поширювати ті, хто не підтримував такі реформи.
"Ця історія показує жінку, яка кидає виклик традиційній владі. Жінкам не дозволяли навчати — але Марія навчає".
Жирнова сподівається, що її дослідження приверне більше уваги до святої Марії та її способу бути "благочестивою християнкою". Вона також вважає, що Марія, порушуючи релігійні норми, має більше духовної влади, ніж традиційні святі.
Дослідниця також хоче кинути виклик стереотипам, що популяризуються крайньою правою ідеологією, щодо середньовічної Англії як часу, коли всі були білими і біла шкіра була ідеалом.
Легенда про святу Марію доводить, що середньовічні люди були відкриті до моделей святості, які не відповідали стандартам білих, молодих і слухняних жінок.
Немає коментарів:
Дописати коментар