Аби хоч на дещицю відновити історичну справедливість я зібрав факти стосовно "резонансних" особистостей, які, як виявляється, не більше ніж просто міфи.
Міф № 1: Моцарта отруїв Сал'єрі
ПРАВДА - Моцарт помер від гострої просовидної лихоманки. Після його смерті багато лікарі намагалися поставити більш точний діагноз, але все одно більшість схилялася до якоїсь хронічної хвороби, яка ускладнилася на тлі гострого інфекційного захворювання. Як бачите, це все не так романтично, як версія отруєння генія заздрісним Сальєрі.
Сальєрі, між іншим,в цей час перебував у психіатричній лікарні, а його звинувачення в отруєнні Моцарта, на сучасний погляд, можна назвати чорним піаром, який згодом був ще й популяризирован Пушкіним у його циклі п'єс "Маленькі трагедії.
Міф № 2: Гітлер — бездарний художник
МІФ - Ще з дитинства всі ми знаємо про те, що Гітлер хотів стати художником, але його зупинили заявою про те, що у нього немає таланту. Хлопець розлютився, у всьому розчарувався і став жахливим диктатором.
Але все було не так. Юний Адольф дійсно провалив вступні іспити у Віденську академію мистецтв. Але не з причини бездарності, а тому що в його портфоліо було занадто мало малюнків гіпсових моделей — одна архітектура. Тоді ректор академії сказав, що у хлопчика є здібності до архітектури, і розвиватися порадив більше в цьому напрямку, ніж у художньому.
Власне, це і було причиною відмови Гітлера від вступу до акдемії. Він влаштувався працювати креслярем і одночасно малював картини на продаж. Його архітектурні думки і мрії його дуже надихали, але їх перервала Перша світова війна, поразка Німеччини, повалення кайзера і втягування юного ветерана війни в політичне життя регіону.
До речі, існує знаменита легенда, що дизайн авто «Фольксваген-жук» був придуманий саме їм. У 1933 році він надряпав на серветці знаменитий начерк моделі, який ви можете побачити на фото вище.
Міф № 3: Гоголя поховали живим — під час летаргічного сну
Про смерть Гоголя витає воістину жахливий міф: що його живцем поховали, прийнявши летаргічний сон за смерть. Доказом тому служать, по-перше, реальні напади летаргії письменника і його реальний страх стосовно такої смерті, а по-друге, той факт, що при перепохованні останків письменника в 1931 році історики розкрили труну і з жахом виявили, що череп було повернутою набік. Навіть з'явились фейкові "свідчення", що тканина у внутрішній частині домовини була подряпана, вочевидь, нігтями письменника, а черепа не було взагалі.
Народ у шоці! Але, як пояснили фахівці, така поза при ексгумації зустрічається досить часто: бічні дошки труни підгнивають, під тиском грунту кришка зміщується вниз і торкається черепа, що лежить у самій верхній точці, в результаті чого голова повертається набік. Але хіба можна без домислів відносно такої містичної особистості?
І ще дещо... стосовно міфів про Миколу Васильовича: у нього не було шизофренії. Швидше за все, він страждав найпопулярнішим захворюванням нашої сучасності — біполярним розладом. Умовно кажучи, це поведінка з різкою зміною гипоманий (піднесеного активного настрою) найглибшими депресіями.
Міф № 4: Леонардо да Вінчі винайшов гелікоптер
Перед вами знамените креслення да Вінчі з повітряним гвинтом, які багато хто приймає за перший гвинтокрил. Механізм дійсно повинен був підніматися в повітря завдяки натягнутої на каркас парусини і обертанню гвинта. Але проблема в тому, що гвинти повинні були обертати люди вручну, знизу...
Знаменитий біограф Уолтер Айзексон (який написав одну з біографій да Вінчі) вважає, що «цей повітряний гвинт, швидше за все, був покликаний нести вгору уяву глядачів, а не їх самих». Простіше кажучи, це зовсім не літаюча машина, а механізм для вуличних вистав, або театру.
Хоча варто визнати, що винахідник гвинтокрила Ігор Сікорський надихнувся саме цим кресленням Леонардо.
Міф № 5: Булгаков був запеклим морфіністом
Так, письменник дійсно вживав морфій. Але правда ховається у дрібницях : у 1916-1917 рр., під час роботи сільським лікарем, Булгаков захворів дифтеритом, болісні болі при якому і змусили його вперше вдатися до морфію. Зрозуміло, уникнути звикання до нього досить важко. Ось і Булгаков протягом 5 років таємно від усіх лікувався від залежності. У 1921 році він офіційно з нею покінчив. Всі найважливіші його праці були написані значно пізніше. Тому, як ви розумієте, всякі пояснення диявольського натхнення його романів через припущення про опіумні видіння письменника неактуальні.
Міф № 6: Катерина II програла Аляску в карти
Насправді Аляску продав її правнук Олександр II у 1867-му році. І зроблено це було з двох причин.
- Бойові дії на Далекому Сході в період Кримської війни показали абсолютну незахищеність східних земель Російської імперії, особливо Аляски. Тому було вирішено її продати, ніж втратити у війні даром. Тим більше, що на самій Алясці тривали постінй конфлікти з місцевими індіанськими племенами. Між іншим - росіяни полюбляють звинувачувати англосаксів у "геноциді" індіанців, на противагу своєму інтернаціоналізму. Але правда в тому, що у московії традиційно намагаються позбавити себе відповідальності і тому змінюють значення понять та акцентів та приховують каральні операції з тотальним винищенням племен на Алясці.
- Бездарність у освоєнні колонізованих земель "маськовії" всім відома, тому багаті землі Аляски вважались збитковими. Це і стало причиною позбутись "нерентабельної" колонії шляхом поповнення бюджету від продажу Аляски.
Міф № 7: Едгар По був залежним безумцем
Як відомо, один з найбільших готичних письменників Америки, Едгар Аллан По, помер при незрозумілих обставинах: його знайшли на вулиці в стані напівнепритомності, після чого він недовго прожив. Що найдивніше, на ньому була не його одягу.
Прикро, але це подія сприймається більшістю як апогей його розгульного способу життя. Насправді такий образ підтримувався в основному його літературними ворогами, особливо редактором і критиком Руфусом Уилмотом Гризвольдом. Вони постійно іронічно підтрунювали один з одним за життя. Зате після смерті По його недруг Грізвольд отримав фору, зважаючи на те, що продовжував жити, і почав планомірно паплюжити репутацію покійного. Він написав біографічну статтю про По, де представив його невиправним п'яницею, залежною і божевільною людиною та прикріпив в якості доказу підроблене листування з ним. Підробка була офіційно розкрита лише за, майже, 100 років після смерті, тому образ, створений Гризвольдом, на довгі роки став загальновизнаним.
Міф № 8: Наполеона вбили токсичні шпалери
Відомо, що на шпалерах з кімнати Наполеона на острові Святої Олени, а також у волоссі колишнього імператора після смерті були знайдені сліди миш'яку, що, звичайно ж, породило гіпотезу про отруєння Бонапарта.
Однак ніхто не зважає на те, що в XVIII–XIX століттях миш'як широко використовувався як в медицині, так і в промисловості теж. Аналіз волосся не одного покійного міг би показати такий же результат. А помер Наполеон від спадкового рака шлунку.
Міф № 9: Ван Гог був шизофреніком і відрізав собі вухо
Почнемо з того, що Ван Гог не був шизофреніком. Так, у нього було якесь психічне захворювання, ймовірно одне з перерахованих нижче.
- Епілепсія скроневих часток. Саме такий діагноз йому поставили в клініці для душевнохворих в Арлі.
- Епілептичний психоз. Це дуже рідкісна форма епілепсії, як раз-таки з наявністю безконтрольних емоцій, підвищеною збудливістю і галюцинаціями. Відомо, що в його родині були епілептики, що могло перейти і до нього в такій незвичній формі.
- Біполярний розлад. Про такий діагноз кажуть сьогодні, спираючись на записи лікарів про циклічність припадків: спочатку гипомании, коли художник писав по кілька картин в день, а потім періоди жорстких депресій.
- Межовий розлад особистості. Саме цим діагнозом психіатр Ервін ван Микерен пояснює надто суперечливу поведінку художника: раптові зміни настрою, необґрунтовані напади люті і т. д.
До речі, причиною розвитку психозу художника багато фахівців називають абсент. Справа в тому, що він містить екстракт полину — туйон, який може викликати галюцинації, якщо вживати його в обсягах, хоча б мінімально наближених до тих, що вживав Ван Гог.
Щодо вуха: Ван Гог дійсно відрізав собі мочку вуха в результаті каяття після сварки з другом — художником Полем Гогеном. Ймовірно, Вінсент накинувся на нього з бритвою в пориві емоцій, а потім гірко про це пошкодував, тому, можливо, у стані пригнічення, в пориві каяття (або божевілля) і влаштував собі таку екзекуцію. А хіба кожен з нас, у стані сильного нервого збудження, не робить якихось дурниць?
Міф № 10: Кінокамеру винайшли брати Люм'єр
Це зйомка винахідника Луї Лепренса, що зроблена у 1888 році. Називається вона "Сцена у саду Раундхей". Фактично саме цей чоловік і винайшов першу в світі кінокамеру і зняв перший в світі кінофільм. Правда, автор не встиг запатентувати винахід з-за свого таємничого зникнення в поїзді. ОСЬ ЦЕ І Є СПРАЖНЬОЮ ТАЄМНИЦЕЮ - Лепренс просто сів у вагон потяга Діжон — Париж і пропав там назавжди...
Немає коментарів:
Дописати коментар