За творчістю дніпровського Майстра Світлин Давида Дубницького слідкую вже давно. В соціальній мережі "Х" встигли навіть обмінятись кількома взаємними компліментами: я йому за його роботи, він мені за коментарі 😎 Пастельна еротика Давида має кілька характерних рис. Головна(вже вибач Давиде) - кон'юктура. Зрозуміло, що якщо фотографія це твій бізнес, то ти маєш обрати собі напрямок та стиль, який буде приносити тобі результат. Те, що робить Давид я назвав би так - "Мрії Сов'єтського Підлітка Пубертатного Періоду"...
Я думаю ви легко у цьому запевнитесь, якщо уважніше поставитесь до деталей його світлин. Зверніть увагу, на роботах Давида ви не побачите сучасної модернової Одеси. Жодних респектабельних антуражів, як от гольф-клуби, яхти, шляхетні апартаменти, престижні автомобілі тощо. Натомість Квіточки на його світлинах "живуть" у "хрущовках"(сов'єтські квартири 60-80-их років минулого століття), "працюють" у заводських майстернях, їздять на раритетних сов'єтських авто, обробляють свої 4 сотки на дачній ділянці чи щось подібне. Колористика та цвітокорегування виконані майстерно, у пастельних стриманих тонах, що тільки підкреслює "мрійність минувщини" світлин. Героїні фото оповідей Давида це "достиглі плоди" в очікуванні, коли їх зірвуть. Жодної вульгарності, надмірності, агресивного гламуру чи демонстративної сексуальності. Підозрюю, що у мене і у Давида схоже ставлення до сексу та еротики, у якому головним є ЕСТЕТИКА, принцип, який можна назвати так - ерекція важливіша за еякуляцію. Його світлини дійсно нагадують мій сов'єтській підлітковий пубертатний період, який був сповнений неймовірними фантазіями і увагою до кожної еротичної дрібниці у закритому суспільстві. У чому тоді кон'юктура? А у тому, що під впливом російської пропаганди з мантрою "какую страну просралі", на Заході виник попит на предмети ти естетику "сов'єтського минулого". І це вочевидь непогано продається...Мабуть. А загалом...еротика абстрактна і здатна жити і виживати в будь-яких умовах, і Давид це доводить.
Немає коментарів:
Дописати коментар