Ілва крокує дерев'яною доріжкою, що за кілька миттєвостей піднесе її на пісчану дюну, за якою їй відкриється прохолодне і трішечки сталеве Балтійське море...
На жаль, у моєму далекому дитинстві, перебуваючи на Ризькому узмор'ї Балтійського моря мені не пощастило зустріти на дюнах таку чарівну дівчину. Але я ніколи не забуду неймовірний аромат соснового гаю... маленькі кущики чорниці, біля яких я не міг не присісти, ласуючи смакотою... дерев'яні доріжки на початку дюни, за якою чулось дихання моря і батьківське зауваження: "Я босими ногами на доріжку не встану!" Його це чомусь дратувало, і він піднімався на дюну по піску...
Ставши дорослим я не знайшов можливості побувати там. Але якщо я знову потраплю у Латвію і мені повезе зустріти на узбережжі ІЛВУ, я обов'язково назву її ім'ям саме ту дюну, що подарує мені таку незабутню зустріч.
Дюна на ім'я Ілва. Світлини Майстра.
(автор світлин Олександра Малишева - Латвія)
Немає коментарів:
Дописати коментар